Ситуація в мене наступна, зустрічався з дівчиною рік, домагався на початку, потім усе добре стало, але сюрпризи періодично робив (квіти, подарунки, на автовежі піднімався до неї зі 101 хризантемою, під вікнами писав тощо). Мені 22 роки, дівчині 21 рік, її мамі 43 роки (вона самотня жінка, у якої, як я зрозумів зі спілкуванням, крім її мами та моєї вже колишньої дівчини подруг зовсім немає).
Збиралися поїхати вдвох на відпочинок, але її мати пов’язалася з нами. На мій досвід спілкування з матерями — зазвичай вони майже не заважали ніколи стосункам, але тут інший випадок.
Її мама активно лізла у стосунки, починаючи від того, що ми заселилися в 3-місний номер, замість 1 місцевого для неї та 2-місного для нас. У результаті, вона і моє місце на 2-х спальному ліжку у мене віджала (вибачте, але інакше не можу назвати).
Мої нерви зрештою не витримали постійної її присутності та втручання у все, я трохи розлютився (зауважу, що ніяк не обізвав нічого такого, просто висловив, що мені не подобається, як вона в цій ситуації повелася). Після цього як би все добре було, ми повернулися з відпочинку, і, як мені здалося, в нормальному настрої.
Мабуть, мама моєї дівчини додавила її, і ми розлучилися. Аргументом стало (цитую): «Ніхто так з моєю мамою не розмовлятиме».
На запитання, як розмовляти, відповіді не було. Я подумав: добре, прийду, поговорю, з’ясую. Але ні вона, ні тим більше її мама мені навіть двері не відчинили!
Гаразд, думаю, охолонуть, тоді й поговоримо. Почав думати, що їй подарувати на знак мого кохання і щоб помиритися.
Нічого розумнішого за косметику спочатку в голову не лізло. Але потім все ж таки придумав зробити дівчині сюрприз черговий — спуститися з даху тросом з квітами.
Так і зробив, а вона відчинила вікно і викинула букет відразу при мені. Було прикро і неприємно.
Після цього вже багато минуло часу, але я все ще розумію, що люблю її і хочу повернути. Але перший крок робити більше не хочу.
Просто це зовсім приниження, мені здається (може, я і помиляюся?). Дівчину хочу повернути, із її мамою серйозно поговорити.
Вибачте за таку купу емоцій у моїй сповіді. Ви просто не уявляєте, як усе погано, а може, й уявляєте. Всім дякую заздалегідь за тямущі поради та напуття.
