Згадала зі страхом колишнього хлопця, з яким була до чоловіка, знайшла його фото у дитинстві та зрозуміла, що дочка дуже схожа саме на нього, вибачте за подробиці, але як, як так могло статися, пишу, а мене всю зсередини б’є, що найголовніше, я не збиралася від нього мати дітей, я його не любила

Я вже була заміжня, від цього шлюбу є донька, з чоловіком розлучилися. Потім спілкувалась з одним хлопцем, мене він дуже любив, зустрічалися, але не довго.

Після нього я зустріла свого чоловіка, по вуха закохалася в нього, дуже хотіла бути разом. З ним дуже швидко все стало розвиватися, і на першому тижні в нас все так трапилася, що згодом я дізналася, що чекаю дитину, і ми обидва цього хотіли.

Я з ним була дуже щаслива і дуже хотіла від нього дитину, дуже-дуже, раніше так не було. Минув час, я купила тест, який виявився позитивним.

Я шалено була рада і мій чоловік теж. Ми одружилися, все гаразд. У нас з’явилася донька.

Всі були щасливі, але через деякий час, коли дитина трохи підросла, у мене в серці все перевернулося, моя дівчинка не була схожа ні на чоловіка, ні на когось іншого з наших сімей.

Згадала зі страхом колишнього хлопця, з яким була до чоловіка, знайшла його фото у дитинстві та зрозуміла, що дочка дуже схожа саме на нього.

Вибачте за подробиці, але як, як так могло статися, пишу, а мене всю зсередини б’є, ми охоронялися, що найголовніше, я не збиралася від нього мати дітей, я його не любила.

І наступного дня після розставання я зустріла майбутнього чоловіка, і дитина з’явилася вчасно. Ну, як так сталося!

Тепер усе моє життя зламане, я не знаю, як бути, я бачу, як чоловік любить мою дочку та дочку старшу від першого шлюбу. Він нас усіх дуже любить.

Боже, мене всю розриває від душевного болю, не знаю, що мені робити, як вчинити, мені дуже важко тримати все це в собі, хочу розповісти чоловікові все, але мені так страшно завдати йому такого болю! І тоді ще одна дитина житиме без батька, а адже я так хотіла сім’ю і бути зі своїм чоловіком до кінця своїх днів, я його дуже люблю.

А мої рідні! Що буде з ними, коли про таке дізнаються , навіть думати про це не хочу. Я не знаю, як бути, сльози ллються безперервно, мені дуже погано, я не можу стримувати себе.

Яка ганьба. Все моє життя зруйноване, я так не хочу втрачати свого чоловіка.

У кого була така ситуація? Чому так сталося, і що мені далі робити, прошу хоч якоїсь поради.

You cannot copy content of this page