Одного разу чоловік Олени Іванівни раптом став до неї байдужим. Перестав обіймати, цілувати перед тим, як йти на роботу, не притискався більше під час пробудження. Ввечері в ліжку мовчки відвертався і засинав, і взагалі, намагався не торкатися до неї.
Подружні обов’язки чоловік Василь більше не виконував, радість сімейного життя наближалася до нуля.
— Жіночку завів, — вирішили подруги. — Вік такий, сорок п’ять. Дивись, Оленка, втратиш чоловіка. Борись!
Сорокарічна Олена Іванівна не розуміла, як треба боротися за чоловіка Василя. Та й часу на боротьбу особливо не було. Після роботи за нього боротися, чи що?
Олена Іванівна вирішила чесно поговорити з чоловіком. Якщо завів коханку, то нехай до неї і йде. Але чоловік йти нікуди не хотів, а хотів грати в нотбуці, і щоб його не чіпали, але при цьому регулярно годували.
— Ну чого ти починаєш? — бурмотів він. — Я тут, усе добре.
«Справді, — подумала Олена Іванівна. — Він тут, після роботи не затримується, у відрядження не їздить, чужим парфумом не пахне, загадкових дзвінків і повідомлень не отримує».
З усього виходило, немає ніякої коханки.
— Справа в мені? — прямо запитала Олена Іванівна.
— Ну… так, — неохоче зізнався чоловік Василь. — Погладшала ти щось. Не приваблюєш мене більше.
Олена Іванівна стала на терези, і з сумом визнала: чоловік має рацію. За довгі роки шлюбу вона набрала десять кілограмів.
Олена Іванівна сіла на дієту, зайнялася бігом вранці, і за чотири місяці влізла у весільну сукню, яку дбайливо зберігала. З гордістю пред’явила своє досягнення чоловікові. Але всупереч її очікуванням, пристрасть не спалахнула з новою силою.
— Худа корова ще не газель, — буркнув Василь. — Схуднути схудла, а пружності колишньої немає. Взятися нема за що.
Олена Іванівна засмутилася, але ховати втрачену пружність не поспішала. Записалася у фітнес-клуб, і ходила туди тричі на тиждень після роботи. Рівень пружності в організмі Олени Іванівни неухильно підвищувався, але чоловік залишився незадоволений:
— Гнучкості дівочої в тобі немає. Вогонь згас, запал вичерпався, не запалюєш.
Олена Іванівна була жінка наполеглива, і відступати перед труднощами не звикла. Недарма ж вона зробила блискучу кар’єру, виростила двох чудових синів. Загалом, Олена Іванівна оголосила бій гнучкості, і записалася на стрип-пластику.
Через півроку схудла, пружна, пластична Олена Іванівна продемонструвала в спальні чоловікові чудеса гнучкості, блискуче виконавши приватний танець, і через брак пілона обмотавшись навколо комода.
— Усе не те, — суворо відповів Василь, знімаючи з голови влучно кинуті в нього червоні мереживні стрінги. — Жіночності в тобі замало, не манка ти якась.
Поскрипівши ідеальними зубами, Олена Іванівна вкотре полізла в Гугл, тепер уже в пошуках жіночності. І тут же виявила купу оголошень: «Відкрий у собі жінку! Як жіночою енергією привернути у своє життя успішного чоловіка, кохання, близькість, гроші, кар’єра, машини, діаманти, брендові речі, яхти, килими й дорогі меблі. Стань справжньою жінкою!»
Олена Іванівна здивувалася. Вона звикла вважати, що всього треба досягати працею, а не жіночою енергією. У всякому разі, кар’єру і дорогі меблі вона отримала саме так.
Але, подумала Олена Іванівна, може, життя прожите неправильно? Може, вона щось упустила? І записалася на курс жіночної жінки, сподіваючись, що Василь нарешті її помітить, і окрім кар’єри нарешті в її житті з’явиться й близькість.
Курс вела чорнява дама на ім’я Христина. Вона одразу заявила:
— Дівчата! Бачу, у вас забиті чакри! Жіноча енергія не надходить, канали закриті, матка не дихає. Як ви живете взагалі, без жіночності?
Жіночка на ім’я Христина була товста та неохайна. Олена Іванівна озирнулася: у залі сиділи красиві, доглянуті жінки, які абсолютно точно пройшли через дієти, косметологів, стоматологів, фітнес-центри і стрип-пластики. І тепер їм для особистого щастя залишалося зовсім небагато — розбудити в собі жінку.
Будити жінку в жінці пропонувалося за допомогою спеціальних вправ, дихання маткою, правильних поглядів, грамотної ходи, вироблення манких манер, придихання в розмові з чоловіками.
Також Христина навчала, як поводитися, щоб не дай боже не здатися розумнішою або успішнішою за чоловіка, щоб не злякати примхливу чоловічу енергію. Загалом, роботи над собою було дуже багатенько.
— Чоловіки не люблять сильних і незалежних жінок, — казала Христина. — Коней гасити і хати на скаку зупиняти треба непомітно, з милою посмішкою, у пишній спідничці й обов’язково з квітами у волоссі. А інакше ви не жінки, і кому ви такі потрібні?
— Можна запитання? — не витримала Олена Іванівна.
— Так?
— Ось при народженні лікар сказав моїй мамі: «у вас дівчинка», і мав рацію. Потім я виросла, вийшла заміж, народила і виховала двох синів. Цього всього недостатньо, щоб бути жінкою?
— Звичайно, ні, мила моя! — сплеснула руками Христина, — У вас дуже слабко виражена жіноча енергія.
— Жіноча енергія дана мені при народженні, — гаркнула Олена Іванівна, підводячись. — Мені жіночу енергію шукати не треба, я шукаю справжнього чоловіка! І вам того ж бажаю. Тобто йдіть на під три чорти, я хотіла сказати.
Прямо з курсів вона вирушила до клініки, до свого лікаря, взяла довідку наступного змісту: «Виписана Олені Іванівні в тому, що вона справді є жінкою, і жіночна за правом народження».
Вдома Олена Іванівна шпурнула довідку чоловікові Зажадала пояснити причину його холодності.
— Не варто, — зізнався чоловік Василь. — Не знаю, чому.
— То це не в мене запал вичерпався, а в тебе вичерпався запал, — нарешті дійшло до Олени Іванівни.
Олена Іванівна відвела чоловіка Василя до лікаря, той прописав таблетки, правильне харчування і сказав більше рухатися. Незабаром у чоловіка було вже більше енергії. Але Олена Іванівна його чомусь сама розхотіла.
