Жодна дитина так себе не веде, і вихователі спочатку скаржилися, а тепер відкрито пропонують перевести дівчинку в інший дитячий садок, або найняти няню

Моїй дочці чотири роки і мене дуже турбує її прихильність до мами. Вже рік, як вона ходить до дитячого садка, але весь цей час лише сльози та істерики.

І все через те, що вона не хоче, щоб мама йшла. Спочатку ми думали, що якщо я водитиму Лізу в сад, а не дружина, то їй легше буде там залишитися, хоча зізнаюся, мене це дещо зачіпає, що дочці все одно, є я чи ні.

Я теж приділяю дитині багато уваги, але вона прив’язана лише до мами. На прогулянку тільки з нею, дружина без неї не може нікуди піти, не кажучи вже про те, щоб залишити бодай на пару годин із бабусею чи дідусем.

Я пам’ятаю своє дитинство, коли на всі канікули, а часто й на вихідні мене відвозили до батьків тата і я любив цей час.

Трохи слабшав контроль, ніхто не намагався мене виховувати, бабуся пекла моє улюблене печиво, а з дідом ми грали у шахи. Сучасні діти інші, чи це тільки у нас так із дитиною виходить?

Коли дочка бачить, що мама поряд, спокійно гуляє з дітьми, згодна залишитись у садочку на цілий день, але тільки з мамою. Жодна дитина так себе не веде, і вихователі спочатку скаржилися, а тепер відкрито пропонують перевести дівчинку в інший дитячий садок, або найняти няню.

Але такі послуги для нас не по кишені, а де гарантія, що Ліза поводитиметься по-іншому. Дружина йде на поступки доньці, виправдовуючи це тим, що дитина одержує стрес, а це шкідливо для здоров’я.

Я намагаюся їй довести, що вона сама розбалавала дочку, від чого тепер страждає вся родина. Ні в кого у знайомих діти так не поводяться.

Але дружина, замість прислухатися, ображається і каже, що я не люблю дочку.
Моя мама пропонувала показати Лізу психологу, але дружина образилася, сказала, що ми робимо з дрібниці трагедію і вважаємо дитину якоюсь неповноцінною.

Як їй пояснити, що це ненормальна поведінка їх обох, яка тільки посилюватиметься? Через таку поведінку дочки дружина не хоче планувати другу дитину, хоча ми це питання раніше обговорювали, обидва хочемо ще й сина.

Може, якщо з’явиться маленька дитина у сім’ї, донька зміниться та припиняться ці істерики? А що якщо така поведінка тільки посилиться?

You cannot copy content of this page