Мені 25 років, зустрічаюся із хлопцем уже три роки, рік живемо разом. Живемо у квартирі Дмитра бабусі, яку вона заповідала йому та його сестрі, вона поки що навчається і живе з батьками.
Дмитро платить великий кредит за машину, і тому про весілля навіть слухати не хоче. Він каже, що не потягне сім’ю, а тим більше не збирається витрачатися на весілля.
Коли я заводжу про це розмову, він каже, що нічого мені не обіцяв, якщо мене не влаштовують такі стосунки, то це мої проблеми і я сама маю визначитися, як вчинити: залишитися на його умовах чи піти.
Я працюю і маю свої заощадження, і Дмитро про це знає, я сама якось розповіла. Коли він вирішив купувати машину, то завів розмову про те, що добре було б позичити у когось гроші, бо бракує, щоб не брати кредит і не платити відсотки.
Тоді він уже знав, що я маю свої гроші і мені здається, що він натякав, якраз на те, щоб я запропонувала йому їх у борг. Але я тоді промовчала, не тому, що боялася, що він не поверне, а тому, що відклала їх на весілля, щоб потім не брати у батьків.
Після цього Дмитро постійно повторює, що він багато платить за кредит і тому не збирається заводити сім’ю. А я думаю, що він просто образився на мене і, таким чином, хоче помститися.
Я все роблю по дому, готую, прибираю, йому нема чого чіплятися, але останнім часом у нас натягнуті стосунки. Я не хочу так просто розлучатися, я його дуже люблю і не уявляю без нього свого життя.
Але боюсь, що так можу прожити з ним і до 30 років, і зрештою залишусь одна. Не знаю, як правильно вчинити.
