Хочу поділитися своїм горем і хочу ваших порад. Мені 22 роки, є 10-місячна дитина, заміжня. Коли мені було 17 років, познайомилась із чоловіком, все було добре. А у 19 років ми одружилися – і все змінилося.
На весільні гроші купили машину, мої батьки купили нам чудову квартиру. Начебто все є для щастя, але щастя немає, чоловік постійно гуляє, вдома не ночує, не працює, принижує мене, ображає перед сім’єю.
Іноді доходить і до сварок та образ. Живемо за рахунок моїх батьків. Нещодавно купили нову машину в кредит, за неї теж платять мої батьки, він її постійно забирає, а я ходжу пішки і дитина в матеріальному плані також на них.
Ми живемо у шлюбі 3 роки, я не відчуваю його кохання. Я люблю його, але головою розумію, що не можна так жити, бути постійно однією.
Я перестала гарно одягатися, стежити за собою, хочеться щось гарне купувати. Впевнена, що через гроші він зі мною.
Це хворі стосунки, я втомилася плакати та бути нещасною. Що мені робити? Як змінити людину? Як піти? Я втомилася бути одна, мене більше нічого не тішить.
Дев’ятнадцять років… Це той небезпечний і прекрасний вік, коли море по коліна, а любов здається…
Той проклятий чемодан на коліщатках знову виповз із шафи. Поважний кіт Мартин чудово знав: якщо…
— Сидиш там по своїх заробітках, копійку до копійки складаєш, а тут твій рідний син…
— Ритко, ти чула? Твій Васько з міста молоду жінку привіз! Таку кралю, зовсім дівча!…
Крутишся собі роками в одному ритмі, дім — робота, робота — дім, і здається, що…
— Вона що, остаточно з глузду з’їхала? — крізь сміх обурювалася подруга, яка завітала на…