Живу окремо від батьків у своїй квартирі, що залишилася мені від бабусі. Із Максимом познайомилися три роки тому і вже рік живемо разом у мене, нещодавно вирішили оформити шлюб офіційно, але його батьки проти такої невістки, як я, хоч і житло у мене є, і заробляю пристойно, вся справа в тому, що я не люблю

Мені 29 років, живу окремо від батьків у своїй квартирі, що залишилася мені від бабусі. Із Максимом познайомилися три роки тому і вже рік живемо разом у мене, нещодавно вирішили оформити шлюб офіційно.

Але його батьки проти такої невістки, як я, хоч і житло у мене є, і заробляю пристойно. Вся справа в тому, що я не люблю, а, відповідно, і не дуже вмію готувати.

Якби треба було, я б навчилася, але я маю можливість цим не займатися. Ще коли я жила одна, достатньо заробляючи, я найняла хатню робітницю, яка не тільки прибирає квартиру, а й чудово готує.

Моя мама тоді теж була дуже незадоволена, але згодом звикла і зрозуміла, що в мене, таким чином, завжди порядок у квартирі, чого в моїй кімнаті в дитинстві ніколи не було. І я на всі вихідні була вільна, а не займалася пранням, прасуванням та прибиранням.

Але майбутня свекруха думає інакше, вона вважає, що я маю сама виконувати домашні обов’язки, чекати з вечерею з роботи чоловіка, як вона це робить, усі вихідні проводить біля плити та з пилососом. Різниця між нами лише в тому, що я можу зі своєю зарплатою собі дозволити не займатися цим самій, а найняти людину, яка робить це краще за мене.

Батько Максима вважає, що тримати в хаті слугу – це непристойно. Я не раз уже йому пояснювала, що це не прислуга, а просто людина приходить до мене, як на роботу, так само, як і я ходжу на свою, і що кожен заробляє там, де в неї краще виходить.

За той час, що я займатимусь побутом, я можу пристойно заробити та оплатити її працю. Невже для їхнього сина замість того, щоб прийти в чисту квартиру, поїсти смачно приготовану вечерю та відпочивати разом, краще бачити постійно зайняту, і тому незадоволену дружину? Або скандалити через не винесене сміття, і з’ясовувати, чия сьогодні черга мити посуд.

Але ж ні, вони звикли жити за стандартом, як усі, і нав’язують це всім поспіль, у тому числі й мені. Але якщо свекрусі подобається зображати із себе дбайливу дружину та господиню, я ж у цьому їй не заважаю, то чому я повинна робити так, як вона вважає правильним?

І не треба боятися, що якщо трапиться так, що я не зможу більше оплачувати послуги домробітниці, то її син може залишитися голодним і недоглянутим, я тоді все робитиму сама, а поки у мене є така можливість, я цим користуватимуся, подобається це комусь чи ні. І більше того, якщо у мене буде дитина, то неодмінно буде й нянька у неї.

You cannot copy content of this page