Зараз мама вийшла на пенсію, їй нема чим зайнятися і вона вимагає, щоб я переїхала до рідного міста і бути всім разом, вона хоче частіше бачити внучку, щоразу каже, що я тепер не маю виходити заміж, а жити для дитини, сказала, що якщо у мене з’явиться новий чоловік, то вона забере онуку до себе
Про своє дитинство не можу згадати нічого доброго, хіба що канікули, проведені у бабусі. Мама була дуже зла до мене, батько взагалі ні в що не втручався, ходив
Минуло вже три роки після закінчення школи, а сестра так сидить на мамину зарплату, зараз ми готуємося до весілля, але Оля сказала, що не буде присутньою, образилася і поставила мамі ультиматум, що якщо та прийде на весілля, перестане і з нею спілкуватися, я вже втомилася від їх обох, мені перед майбутнім чоловіком та його батьками соромно за них
Після розлучення батьків ми лишилися жити в однокімнатній квартирі. Мама працювала і ще підробляла прибиранням вечорами, ми з сестрою завжди були самі по собі. Мені тоді було 12
Чоловік тисне на жалість – «це ж мама, у неї нікого немає більше, крім нас. Це мій синовий обов’язок  – допомогти їй», я йому кажу: «Так їдь сам і допомагай, раз борг», але він виправдовується тим, що у місті добре заробляє на відміну від мене, у мене справді мізерна зарплата, працюю кухарем у їдальні, а він зможе нас усіх добре забезпечити, і на вихідні приїжджатиме, чесно кажучи, я в жахливому збентеженні, відразу я навіть не сприймала його слова всерйоз, але він не жартує
Зі своїм чоловіком я прожила 3 роки і добре, що в нас немає з ним дітей, бо довелося б зараз взагалі нелегко. Це другий шлюб і для мене,
Мені було якось соромно, що пенсіонер змушений тягнути жалюгідне існування, якось я спитав свого дідуся про цього жебрака, він мені розповів цікаву історію про те, як жила ця людина в молодості, бо вони росли в одному дворі, він виріс у повній сім’ї та здобув відмінну вищу освіту — інженер, що за тих часів дуже цінувалося, у 27 років він одружився з гарною дівчиною і через час у них з’явилося двоє синів, їхня родина жила добре за мірками того часу, але ось невдача, ця людина ще зі студентської лави любила галасливі гулянки та жінок, що зрештою призвело до розпаду сім’ї
Пам’ятаю, коли я був підлітком, у нас у багатоквартирному будинку жив дідок, який копався у сміттях і щоразу, коли я бачив його, у мене виникало почуття жалю. Мені
Мені 30 років, через складні стосунки із чоловіком вирішила знайти коханця, познайомилася із чоловіком через інтернет, зустрілися, сподобалися одне одному, і закрутилось, прогулянки, романтичні зустрічі поцілунки, море кохання та уваги, дарував квіти, дбав, намагався побачити мене хоч на п’ять хвилин, якщо часу не було, я зрозуміла, що закохалася, і він той чоловік, якого я шукала, постійно зідзвонювалися і переписувалися, в ліжко не тягнув
Мені 30 років. Вирішила написати сюди, бо не можу розповісти про це нікому. Через складні стосунки із чоловіком вирішила знайти коханця. Познайомилася із чоловіком через інтернет. Зустрілися, сподобалися одне
Він багато разів приїжджав до того міста, звертався до поліції, безрезультатно, новий чоловік був впливовим на той час державним чиновником, не переказуватиму всі подробиці цієї заплутаної історії, чоловік повторно одружився, народилася дочка, моя подруга, виїхали до іншої країни, батько та мати підтвердили дипломи за прибутковою професією, купили своє гарне житло і раптом з’являється син і хоче спілкування, звісно, і не лише спілкування, тато кидається допомагати
Таку ситуацію, як у цій історії, я спостерігаю у своєї подруги. Її батько понад 30 років тому розлучився з дружиною. Вона пішла до іншого та поїхала до іншої
Ми спілкуємося з ріднею, тільки коли я буваю в них, так само і зі свекрухою, хоча вони й досі намагаються мене переробити під себе, мовляв, дитині треба їсти манну кашу, типу свого сина я вигодувала так і нічого, а те, що моя дочка з нормальною вагою, а її син із маленькою, це не береться до уваги, роблю по-своєму, нікого не слухаю, а жити зі свекрухою не побажаю нікому, краще окремо, ніж скандалити цілими днями або ковтати образи, а потім виплескувати все на близьких людей
Мені 27 років, одружена і є дочка. До того, як в мене з’явилася дитина ми були не в ладах із сестрою чоловіка та її мамою. Із самого початку,
Із дружиною заселилися у свою половину, в другій половині будинку жив дядько зі своєю родиною, за документами батько так і не давав дозволу на оформлення частини будинку на себе, мовляв, помру, тоді поділіться з братом, у документах про спадщину було написано, що батько та дядько кожен має право на 1/2 майна, далі цього документа ніхто нічого не оформлював, бо була суперечка щодо землі, загалом, ми з дружиною та двома дітьми жили у своїй частині будинка
Народився і виріс у будинку з братом та двома батьками. На подвір’ї було і є два будинки, один з яких збудував батько з дідом, а в іншому жили
І ми розійшлися б, але проблема в тому, що ми вже в шлюбі, а на квартиру мається кредит, найцікавіше, що наше рішення, на відміну від наших однолітків, не було поспішним, до весілля ми знали одне одного близько п’яти років і ще три прожили у шлюбі, прожити разом 8 років – це багато, як мені здається, люди багато дізнаються одне про одного за цей час і як партнер він мене повністю влаштовував
Напевно, у кожного в житті був такий момент, коли кохана людина переставала бути такою. Начебто все добре, і він не робить нічого поганого, але почуття до нього вже
Мені майже 50 років, не відчуваю цього віку на собі, але сама цифра мене починає засмучувати, є робота, яку раніше дуже любила та нею просто жила, але останні роки відчуваю, що «вигоріла», ходжу на роботу «на автоматі» і скоро не витримаю, мабуть
Мені майже 50 років. Я не відчуваю цього віку на собі. Але сама цифра мене починає засмучувати. Є робота, яку раніше дуже любила та нею просто жила. Але

You cannot copy content of this page