Коли з’явилася дочка, краще не стало, сестра скаржилася, що не висипається, а їй цілий день працювати, мама сердилась, що мій чоловік мало уваги приділяє дитині, один тільки тато дуже полюбив онуку і весь вільний час проводив з нею, чим дуже полегшував мені життя
Шість років тому я вийшла заміж, і оскільки житла свого у нас із чоловіком не було, а я вже чекала дитину, довелося жити з моїми батьками. З нами
Одного разу Женя запропонував зустрітися в кафе, я довго роздумувала, бо розуміла, що він одружений, а мені треба було влаштовувати своє особисте життя, і для цього потрібний вільний чоловік
Мені 32 роки, зараз я розлучена і зустрічаюся з чоловіком, з яким колись познайомилася в гостя у знайомих. Після того бачилися кілька разів суто випадково, і ось після
Потім онуки підросли, стали дедалі рідше приходити до нас у гості. Сину при зустрічі почала говорити, що так не можна, він або мовчав, або взагалі йшов, повернути б все назад, дуже хочеться налагодити стосунки, вірніше вони є, але якось натягнуто
Моєму старшому сину 42 роки, його виховав вітчим. У мене майже та сама ситуація, що й у історії про те, що син не хоче спілкуватися. Але я не
Я спочатку почував себе дуже не зручно, говорив, що ми тут житимемо тимчасово, поки не купимо своє житло, але тесть і теща обурювалися, що Юля у них єдина дочка і ця квартира завжди призначалася їй, навіщо купувати, якщо є де жити, згодом я звик до цього, думав, що в принципі вони мають рацію, і через два роки після весілля купили з дружиною машину
З батьками дружини у мене завжди були нормальні стосунки, ми одружені вже шість років. Живемо ми у квартирі, яку віддала нам теща, це квартира її матері. Я спочатку
Ми були дуже задоволені, раділи, що так пощастило із завідувачкою, адже раніше начальником нашого відділу був чоловік у віці, дуже строгий (я тоді ще не працювала тут), який пішов на пенсію, дівчата говорили, що не могли дочекатися, поки він піде, але так не могло довго продовжуватись, надто все було добре
Так склалося, що мені довелося поміняти кілька робіт і нарешті я потрапила до нормального колективу, повністю жіночого, що мене дуже втішило. Але головне, що начальниця була майже одного
Через кілька років з’явилася донька, щастя не було межі в нього, він носив мене на руках, а ще через 7 років ми купили окрему квартиру (до цього жили з його батьками, дуже добрі люди), обставили її, поступово зробили ремонт, в нас з’явилася ще донька, начебто все добре, але чогось немає у нас, тієї любові, іскри, пристрасті
Мені 32 роки, чоловіку 39 років. Почну свою історію зі своєї молодості. Мені було 16 років моєму коханому 18 років. У нас було сильне кохання чисте світле. Ми тоді
З кожними такими відносинами або як їх назвати навіть не знаю, мені з кожним разом було все гірше приймати їх, після кожної зустрічі з черговим чоловіком я в думках розуміла, що мені нічого не потрібно, але приходячи додому, почувала себе повністю спустошеною, і ловила себе на думці що чіпляюся, як за соломинку
Насправді все настільки просто, що сама можу відповісти на всі запитання, якби мене зараз запитала будь-яка з подруг. Але коли тема стосується мене особисто, я шукаю підтримки чи
Нещодавно сталося жахливе, мій чоловік таки знайшов час поцікавитись моїм життям і все дізнався, найганебніше дізнався, не хочу подробиць, був скандал, з криками та образами, він був у такому гніві, що навіть не передати
Знаю, що наробила багато помилок, але тепер я опинилася у дуже тяжкій ситуації. Мені 31 рік, я заміжня, є син 10-ти років. Виходила заміж дуже рано, але на
Справа в тому, що ні я, ні наш син ми не залежимо від нього, я отримую гроші, і квартира оплачується без його участі, але чому я його не зрозумію, скажете це кохання
Мені потрібна ваша допомога та ваша порада. Справа в тому, що живу з чоловіком 3 роки, одружені, нам по 25 років. Синові 2 роки, живемо в Німеччині. А
Бабуся, мамина мама, продала свій дім і переїхала до нас жити, щоб хоч якось нам допомогти. І, як відомо, біда не приходить одна
Я не знаю що мені робити. Мені 20 років. Є хлопець, котрого я люблю, і він мене любить. Нашим стосункам уже рік. Чотири місяці ми живемо разом. Спочатку,

You cannot copy content of this page