Він поклав ложку і встав. Обійшов стіл і підійшов до неї впритул. — Свинячі вушка, кажеш? А ти не закохалася? Кажуть, пересолена їжа – вірна ознака гулящої дружини. — Гена! Хто тобі таку нісенітницю сказав, – спочатку Валі було смішно, вона думала, що чоловік жартує. Але він, розлютившись від її сміху, схопив за скатертину і смикнув. Тарілка з супом перевернувшись, упала на підлогу, але не розбилася. Валентина від несподіванки здригнулася
На танцях у будинку культури Валя давно примітила красивого, широкоплечого хлопця. Вона раз у раз ловила на собі його погляд і чекала, коли він запросить її на танець.
І ось, Юля заїхала до нього в двокімнатну. Ремонт там був відносно свіжий, щоправда, меблів майже не було, але Артем її запевнив, що все вони разом наживуть. І тут же запропонував вибрати кухню. Пропозиція Юлю здивувала: навіщо замовляти гарнітур в орендовану квартиру? Тут усе й розкрилося, що Артем цю квартиру, виявляється, купив
— Загалом були ми у стосунках два роки, – розповідає Юлія. – Я з 23-х років живу окремо від батьків, у той час, коли роман наш починався, квартиру
“Туманча” ніколи не вирізнялася ні красою, ні харизмою. Щось карикатурне було в її зовнішності. Занадто жорстке волосся вона була змушена заплітати в косу. На щоках у неї завжди грав яскравий рум’янець – ніхто й ніколи не бачив її блідою. Голос її був злегка гугнявим, і якщо в юності це надавало певного шарму, то зараз, коли було подолано черговий віковий рубіж – навпаки
Нарешті гості пішли. Ілля видихнув і став допомагати дружині збирати зі столу брудний посуд. Взагалі-то, вони любили приймати у себе гостей, навіть більше, ніж ходити в гості. Ілля
Татко його матір на той світ загнав. Говорили, що бив, як сидорову козу. А Миронівна на прощання з донькою у місто з’їздила, одне тільки слово наодинці зятю шепнула, і все… Згинув зять! Ніяка поліція знайти не змогла. Але ж він не простою людиною був, він був бандитом
Звідки взявся Василь в їхньому селі – ніхто не знав, Ліза точно не знала. Спочатку чула розмову мами й бабусі, що Васька син бандита, того прибили, а мати
— Ох, звикла форсити! Взувай, кажу, валянки, ніхто з тебе їх не зніме, зате тепло буде, дорога не близька. В автобусі було тепло, і Тоня раділа, що не поступилася матері, взула чоботи – у місто ж їде. – От посміявся б Толик, побачивши мене у валянках, наче по селу вийшла прогулятися
— Коли в мене буде весілля, я хочу, щоб у руках був букет ромашок, – сказала мрійливо Тоня. Толик підійшов і обійняв її своїми великими ручищами: – Ромашки
— Значить, хлопця чекав? Всі ми чекаємо на хлопчаків, спадкоємців, це нормально. Колись я, як і ти, готувався стати батьком сина, а дружина повідомила про дочку
— Романе, у нас дівчинка 3500! — радісно оголосила Галя у слухавку. Я стояв під вікнами лікарні і махав дружині, яка тримала на руках дитину. — У нас донька. Я
Жити почали у квартирі, що дісталася Ларисі від бабусі. Тому що вона знаходиться у центрі міста та в ній три кімнати
— Ох, і мучишся ти з ним, дочко, — важко зітхала мати, коли Лариса повідомила її про свій намір вийти заміж за Геннадія. — Мам, з чого ти
— Зозуля, як є зозуля, кинула всіх своїх дітей на сина, хіба так можна? — обурювалися сільські жіночки
Сашко розумів, що як син він має любити матір. Вона подарувала йому життя… але він не любив її. Шкодував, а любити ні, не міг. У дитинстві у нього
Його мати, така тендітна, спокійна, рідна і раптом її може не стати? Як же бути? Де взяти такі гроші?
— Приїду, відразу заяву подамо, обіцяю, — Роман поцілував свою наречену, а вона кусала свої пухкі губки: — Ой, не знаю, мені здається, твоя мама мене ненавидить. — Тетянко, на тобі одружуся
— Знаєш, а я його часто бачу у своєму дворі. Він майже щодня приїжджає до Оленки Самойленко, вона чекає дитину, гуляють разом
Ольга зайшла до палати з повними пакетами. Дочка не змогла приїхати, попрохала свого чоловіка. Постільна білизна, ліки, продукти, все необхідне. — Олю, а що це за чоловік приходив до

You cannot copy content of this page