Тамара поморщилася. — Ну, діти тут навіщо… Домовленість про дітей була раніше, що відпочиваємо без них, зараз же діти у всіх виросли і самі ні за що б не поїхали на гулянку зі своїми “старими”. Ось і їхній син на вихідні поїхав з одногрупниками в сусіднє місто на концерт. — Ну а що робити, якщо нікуди його подіти, – примирливо вимовив Андрій. – Це Вікторії, йому тільки три роки, одного ж не залишиш
На дачу вирішили поїхати раптово, тож Тамара і підготуватися не встигла. Андрій сказав, що всі будуть свої, тож можна не хвилюватися, і вона дістала старі джинси, які не
За великий стіл сіли дванадцять осіб – чотири покоління Ігнатенків – Валі здалося, що вона потрапила на сімейне свято, але, виявилося, що всі, хто сидів за столом, тут же в хаті й жили. Розмови були звичайні, сімейні, інколи згадували якихось родичів, про яких Валя чула вперше, і їй, чесно кажучи, було трохи незатишно за цим великим столом, тим паче, що Андрій, беручи участь у загальній розмові, до неї майже не звертався
— Валюшо, ми з татом плануємо провести ці вихідні на базі відпочинку. Поїдеш із нами? Ми з тобою будемо засмагати, покупаємося, поки тато вдаватиме з себе досвідченого рибалку.
А нещодавно чоловік заявив: — Або ти звільняєшся, або ми розлучаємося. — Чому? Що це за примха? — Тому що. Якщо ти мене любиш, ти повинна подумати про мою гордість, про мою самооцінку. Ну не повинна дружина отримувати більше за чоловіка. Я не відчуваю себе мужиком із тобою, на біса мені вдома дружина-начальниця
— Хотіла я звичайно як краще, а вийшло… що вийшло, – зітхає Марина, – старалася для сім’ї. Хотіла чоловіка підтримати, допомогти йому тягнути наш сімейний віз. А стало
Максим може не ночувати вдома по кілька днів, тоді Марія знає, що в нього хтось з’явився. Може пройти у взутті по щойно вимитій підлозі, може запустити тарілкою з їжею в стіну, якщо йому не сподобалося те, що приготувала дружина. А вже про щоденні образи й говорити не доводиться
— І чому ти від нього не йдеш? – запитують подруги Марійку, – Ну ж бачиш, що він до тебе ставиться, як до килимка біля дверей. Ноги об
Синові Єлизавети Петрівни 39 років. 4 роки тому чоловік одружився вдруге. Юля, нова невістка пенсіонерки молодша за сина на 12 років, заміжня не була, дітей у неї немає. І заводити вона їх відмовляється доти, доки чоловік не подарує їй нерухомість
— Тепер він вимагає, щоб або я йому цю квартиру назад віддарувала, або сама її подарувала Юлі, – журиться Єлизавета Петрівна. — Ну з її боку дуже розумно,
Cиджу в соцмережах, щоб нічого робити. Раптом блимають зірочки: повідомлення прийшло. Відкрила, дама незнайома пише: «Я полюбила вашого чоловіка, він такий незвичайний. Ви вже багато років разом, приїлися одне одному. А я кілька років одна, і в селі живу, тут мужик потрібен, а в Олега руки золоті! Ви ж у місті живете, Вам простіше, ніж мені. Я розумію, сам він не піде від Вас, він дуже порядний чоловік. Так Ви проженіть його! А я Вам грошей заплачу»
Зателефонувала мені сестра двоюрідна, і серйозно так запитує: — Як думаєш, скільки мій чоловік коштує? Я питання взагалі не зрозуміла, що таке, з чого? Мужик адекватний завжди був,
Я почала про майбутню сім’ю думати, про те, що я і другу дитину хотіла б від порядного і турботливого чоловіка. Але час минав, а ситуація залишалася все тією самою: з п’ятниці по неділю разом, далі – нарізно. І жодного спільного побуту, жодного натяку на сім’ю
Я не вважаю себе неповноцінною, не думаю, що в моєму житті все, так би мовити, позаду лише на тій підставі, що в мене є дитина від першого шлюбу.
— А що я? – обурено відповів Руслан, – Не одружуватися ж мені на кожній партнерці було. Не повірив, якщо зі мною так легко в неї все сталося, де була гарантія, що я – автор її живота? Потім тест зробили, коли дитина зʼявилася . Ну і що, що я виявився батьком? Аліменти платити? Вона не подавала, сказала, що їй це не треба. Дитину визнавати? Ксюх, ти уяви, якби так усі визнавали своїх дітей, то скільки б було в нас батьків багатодітних
— Донька в мене нареченому відмовила. Зустрічалися 2 роки, хлопець нам подобався. Симпатичний, працьовитий, доглядав за Ксюшею дуже красиво. І ось бачиш, до весілля залишилося 4 тижні, все
— У тебе що, була двійня? – запитала вона, навіть не привітавшись. – І не відпирайся, я фотографію знайшла. Мама мовчала. — Відповідай! — Так, – видихнула мама. – У мене була двійня. І що? Радій, що я тебе до себе взяла, а не ту, тупувату. Вона як Василина твоя була, відстала
Будинок був схожий на хатинку на курячих ніжках із казки, але Аня йому раділа так, немов їй дісталися добротні хороми. Три роки, відколи пішла від другого чоловіка, вона
Ще живучи в селищі, на 2-3 рік наших стосунків, я помітив, що у дружини вельми своєрідний характер і поведінка. Вона весь час дорікає мені по дрібницях, і в останні роки масштаби цього досягли катастрофічних розмірів. То я в магазині не туди повернув, то склянку не туди поставив, то сказав не так, то зробив не так. Я пов’язував це з тим, що вона жила в сім’ї, де стосунки у батьків вкрай напружені
Мені 28, моїй дружині 24. Познайомилися, коли їй було 15, я в неї перший і, ймовірно, єдиний. За кілька років після стосунків з’їхалися, вже років 5 живемо разом,

You cannot copy content of this page