— Гаразд, я поговорю з нею, дізнаюся, чи погодиться, а тоді скажу, скільки грошей вам треба буде їй заплатити, — Наталя ледве стримала посмішку, бо знала, що зараз почнеться. — Яких ще грошей? Що ти верзеш? Звідки в нас такі грошиська?

9 місяців ago

— Ні, ось не знаю навіть, як ти збираєшся заводити дитину в такому віці, — похитала головою Ніна, дивлячись на…

— Ось коли знайдеш гроші, тоді будівництво і продовжимо. Мені немає інтересу бігати по друзях і знайомих, діставати родичів проханнями позичити ту чи іншу суму. Хочеш жити у власному будинку — рухайся, Іро! Віталій якось швидко забув, що ідею побудувати котедж дружині подав саме він. На його вимогу була продана квартира

10 місяців ago

— І йому, Іро, зовсім не соромно тебе об’їдати? Чим ти сама харчуєшся? Чим дитину годуєш? — вибухнула Віра Яківна.…

— Забирайся в своє село, потвора периферійна! — не церемонилася свекруха-професорка віч-на-віч, забувши, що свого часу теж звідкись приїхала: пам’ять-то — вибіркова! — Іди, корів дої — тобі дуже пасуватиме! — А ось тобі! Сама йди до біса! — парирувала Олька, у якої цього разу кава, що втекла, залила плиту. — Вимиєш — не переламаєшся

10 місяців ago

— Льово, вгамуй свою маму, бо я за себе не відповідаю! — викрикнула Оля чоловікові, зустрівши його. — Мама просто…

— Мамо, зупинись! Ікру поклади на місце. Її Катерина Василівна надіслала для підняття гемоглобіну! Наталія Михайлівна злякано завмерла і притиснула маленьку бляшану баночку до грудей. — Ну, я трошки… я в них поїм. Тимурчик же ніколи собі такого не купить, вони заощаджують. Діти, борги

10 місяців ago

Наталія Михайлівна обережно розбирала сумки, принесені донькою. Її рухи були повільними, вивіреними, ніби вона не просто розкладала продукти по полицях,…

Купить, наприклад, кросівки дітям за однією ціною, а скаже, що купила дорожче. Активно користується готівкою, щоб зуміти викроїти для сестри кілька сотень гривень. Чоловік одного разу поцікавився, чому вона стала гроші знімати, а не карткою розплачуватися. — Мені так зручніше, — пояснила. — Коли бачиш, скільки в гаманці залишилося, легше контролювати витрати

10 місяців ago

— Виходить, що я обманюю чоловіка, — зізнається Оксана. — Але я або чесна перед чоловіком, або я... навіть не…

— Вітя — мій колишній чоловік, — нарешті вирішила пояснитися жінка. — А Ліза — наша донька. Ми довгий час жили за кордоном, звичайно, за рахунок Віті. А тепер я подумала, що потрібно відновити сім’ю, повернулася. Тож ти можеш збирати свої речі. — Ніякої сім’ї у вас немає. Вітя одружений зі мною. І вас ніхто не чекав

10 місяців ago

— Вітя, у нас гості? — Таня прийшла після довгого робочого дня додому, на порозі стояло чуже взуття, з кімнати…

— А полуниця? Вона ж казала, що ви купили полуницю. — Купили. Яні. Бабуся сказала, що Яні мама дала грошей, а ти мені — ні. — А ти просила поділитися? — Я запитала, чи можна мені теж. А бабуся сказала: «Мама на тебе грошей не дала, тож нічого випрошувати»

10 місяців ago

— Мамо, Поля вже втретє телефонує, проситься додому. Вона що, захворіла? — Марина говорила тихо, але з неприхованою тривогою в…

— Ну і чого вона цілу кімнату займає? — запитала якось Настя маму, тримаючи однією рукою молодшого сина й одночасно намагаючись стягнути зі стільця старшого, який уявив, що сидить на конячці й загрозливо сильно розгойдувався. — Їй яка різниця, де спати? Вона ж там тільки спить. Приходить пізно, встає рано. Нехай би до тебе йшла. Вже п’ятнадцять метрів вам на двох вистачить! А нам тісно. Діти он ростуть, їм місце треба

10 місяців ago

— Алісо, будь людиною, поступися! Ти ж розумієш нашу ситуацію. — Розумію. Тільки я тут до чого? З чого ти…

Думаю: «Ось воно, тримає коханку, винаймає їй квартиру чи на забаганки гроші дає». Знаєте, як це буває? Серце калатає, руки тремтять. Я ж не дурна, розумію, що такі суми просто так не відлітають. Може, подарунки, може, аліменти на сторону — хтозна

10 місяців ago

Живемо ми з чоловіком уже вісім років, звичайна собі сім'я, наче. Працюємо обоє, добре заробляємо, дім, побут — усе як…

Двері відчиняє невістка, дивиться на мене, як на ворога, і каже: «А що ти хотів? Ми зайняті». Я в шоці, питаю: «Де син?» А вона: «На роботі, де ж іще». Я кажу: «Поклич його, поговорити треба». А вона мені, з таким холодом: «Ти не зрозумів? Нам ніколи з тобою панькатися». І двері перед носом зачинила

10 місяців ago

Я, звичайний чоловік, якому перевалило за шістдесят, усе життя відпрацював на заводі. Не мільйонер, не багатій, а просто роботяга. Дружина…

Show more Posts
Show previous Posts