All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

Мій господар набрав собі пінного і цілу гору всяких смаколиків до нього: і рибку в’ялену, і горішки якісь хрусткі, і сир-косичку розплів. Я, не довго думаючи, просто з порога пішла в наступ: — Ти сьогодні тим пінним сильно не захоплюйся. Оцю бляшанку допиваєш — і крапка. Максимум дозволяю ще одну, і на тому фініш

2 місяці ago

— Тарасе, ти ж не забув, що цього місяця треба страховку за нашу «єОселю» платити? — Та пам’ятаю я. Пам’ятаю...…

  • Життєві історії

А буває, що мати виробляє речі й значно гірші: може сходити по нужді у відро для сміття на кухні, а може й просто посеред кімнати. Юля сина на ніч у кімнаті на ключ замикає, та й сама зачиняється. А вискочити за хлібом можна тільки бігом, поки матір спить

2 місяці ago

— У нас просто немає на це ресурсу, — зітхає Алла. — І чоловік мій, на щастя, це чудово розуміє…

  • Життєві історії

— Яке розкішне свято, — шепотілися за столом. — Мабуть, один тільки банкет у мільйон обійшовся. — О так, Рома грошей не шкодує, — підтакувала інша гостя. — А подарунки бачили? Його партнер по бізнесу ключі від новенького позашляховика подарував! Я мимоволі стиснула під столом свою сумочку. Згадала свій конверт із двома тисячами гривень

2 місяці ago

— Як ти взагалі додумалася припхатися з цими жалюгідними копійками в елітний ресторан? — голос Даринки в слухавці аж дзвенів…

  • Життєві історії

— До Великодня залишилося шість днів, — мовила старенька. — Ти тепер мічений. Не спи біля стіни, що до річки. Не дивися у воду після заходу сонця. І головне — не пий з-під верби. Як нап’єшся — твоє. — Чиє «моє»? — перепитав Сергій, але баба Поля вже пішла, дрібно хрестячись на кут хати

2 місяці ago

Сергій приїхав до Озерного десь на початку квітня. Село зустріло його мокрим снігом і багнюкою по самісінькі коліна. Взяв чоловік…

  • Життєві історії

Ми сиділи в нього на дачі під Києвом, смажили м’ясо, а дітлашня гасала подвір’ям, аж курява стояла. Андрієва дружина забрала їх на річку купатися, і ми залишилися вдвох. Товариш довго мовчав, задумливо крутив у руках порожню бляшанку, а тоді раптом спитав: — Хочеш, розкажу одну дуже дивну штуку?

2 місяці ago

Цю історію мені якось розповів мій давній товариш Андрій. Згадує він про це вкрай рідко, і щоразу в його очах…

  • Життєві історії

— Дмитрику, синку, привіт. Якраз хотіла спитати: ви якою електричкою приїдете на свята? Щоб я знала, коли гаряче ставити. У слухавці повисла пауза. Не та, коли людина думає, а та, коли вже все вирішено, але важко почати. — Мамо, почекай. Я щодо цього й дзвоню. Ми цього разу не приїдемо. Вирішили вдома залишитися

2 місяці ago

Телефон завібрував на краю столу, коли Валентина Іванівна саме діставала з холодильника масло. Побачивши на екрані «Дмитрик», вона усміхнулася тією…

  • Життєві історії

— Так от, Соколихо! Заклинаю тебе всім світлим святом! Якщо ти мого сина з невісткою сьогодні до себе першою переманиш, я… я оцю паску свою свиням викину! — І я свою тоді під тин вивалю! — не відставала Лариса. — І не тільки паску! Усі крашанки поб’ю! Хай краще нікому не дістанеться

2 місяці ago

Село Підгірне потопало в тій особливій, напруженій передсвятковій тиші, що буває лише напередодні великих подій. Повітря, густе від запаху гарячого…

  • Життєві історії

— Будемо вчитися. Усі троє. Жити без намордника. — Вийде? — Не знаю. Але спробувати варто. Сіла біля неї. На екрані якраз цілувалася якась пара. — Мам, а можна Макса в гості покликати? Шістнадцять років. Хлопець. У гості. — Можна

3 місяці ago

— Настю, відкрий сумку! Негайно! — я стояла у дверях її кімнати з пачкою контрацептивів у руці. — Що це…

  • Життєві історії

Оленка дуже любила куховарити. І байдуже, що паски чи ті ж котлети в неї частенько підгоряли, а часом і взагалі перетворювалися на чорні вуглинки, а суп кілька разів нагадував солоне Мертве море. Вона вперто продовжувала нести свою кулінарну варту біля плити

3 місяці ago

Оленка щиро вірила, що в сім'ї є суто жіночі та чоловічі обов'язки — так її виховали, таку модель вона бачила…

  • Життєві історії

Сусідній кабінет тим часом відчинився, і звідти визирнула медсестра. — Що у вас тут коїться? І тут ми всі заговорили одночасно: — Вона без черги лізе! — Я займала! — Ми з восьмої ранку! — Мені тільки запитати! — Усі тут запитують

3 місяці ago

— Жіночко, а ви, власне, куди? Тут узагалі-то жива черга! Я навіть не встигла зрозуміти, як це з мене вирвалося.…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version