All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

Якось я принесла свою фірмову качку з яблуками. Вона зморщила носа: — Щось жирнувато. Справжня качка має бути іншою. От моя мама готувала… А це — так собі. Коли приходили її подруги, Ірина Олегівна представляла мене однаково: — А це Еля, наша кухарка. — Давши гостям посміятися, додавала: — Ні-ні, це дружина Стаса, але, бачите, вона тільки й тямить, що біля плити стояти

3 місяці ago

— А це що за непорозуміння таке? Ірина Олегівна тримала тарілку з моїм гарбузовим супом на витягнутих руках, наче це…

  • Життєві історії

Вона стояла на сходах у колі родичів. Моя майбутня свекруха, Лариса Сергіївна. П’ятдесятирічна жінка, яка, вочевидь, вирішила, що сьогодні — її бенефіс. На ній була сукня. Не просто світла. Осліпливо-білосніжна, шовкова, до самої підлоги! А на голові — клянуся вам! — красувався вишуканий гребінь із короткою вуалеткою, яка підозріло нагадувала весільну фату

3 місяці ago

Я до останнього вірила, що Лариса Сергіївна просто жартує. Ну, знаєте, бувають такі жінки з «важким» почуттям гумору. Коли за…

  • Життєві історії

Там уже й зять з роботи прийшов, вечеря поспіла. Звісно, Ірину запросили до столу. Вона сиділа, слухала їхні розмови і почувалася нарешті «вдома». Але вечеря скінчилася, і настав момент, якого вона боялася найбільше. — Мамусю, вже пізно, йди додому відпочивай

3 місяці ago

— Ну чому ж вона не дзвонить? Господи, та де ж той телефон... — Ірина Петрівна вже вп’яте за годину…

  • Життєві історії

— З ворогом нашим зналася?! — кричав Марко, аж обличчя налилося багрянцем. — Його дід мого батька підло обікрав! Весь їхній рід — гадюки підколодні! Більше ні кроку до річки не зробиш! — Тату, він не такий! — кричала Алла, впираючись у двері світлиці, куди її замкнули. — Тимофій хороший, чесний, добрий! Він… — Мовчати! Краще в монастир, ніж заклятим ворогам в обійми

3 місяці ago

Село Соснівка дрімало в улоговині між двох пагорбів, наче дитя в зеленій колисці. Зі сходу його стерегли сосни-велетні, суворі та…

  • Життєві історії

— Мамо, а поклич свого помічника. Хай прийде, шашлику поїмо. Він же в нас майстер на всі руки, не те що я. Галина Миколаївна зраділа — нарешті син визнав Вітеньку! Сусід прийшов за годину, сяючий, з пляшкою дешевого напівсухого. Жартував, хвалив м’ясо, почувався справжнім господарем

3 місяці ago

Дача була їхнім спільним острівцем тихого сімейного щастя. Старий добрий будинок із віконницями на вікнах, що дістався Олексію ще від…

  • Життєві історії

А одного разу Сергійко назвав Тетяну мамою. Вона його поправила, мовляв, я бабуся, а він знову своє. І на майданчику так називає, і в садочку, і вдома. — А хто ж ти йому? — сердито казав Василь. — Найсправжніша мама і є. Іншій-то все ніколи. Не до сина. Зозуля

3 місяці ago

— Рито, ну як ти не розумієш, це ж усе серйозно! Невже тобі байдуже? — допитувалася Тетяна, заглядаючи доньці в…

  • Життєві історії

— «А скільки Кирилко отримує? А чому ви м’ясо в цьому магазині берете, а не на базарі, де дешевше? А навіщо вам посудомийка, невже руки відваляться помити?» Кирило на мить навіть усміхнувся, впізнавши матір, але тут же знову напустив на себе суворого вигляду. — Не переводь стрілки! — буркнув він. — Ти приховала від мене велику суму

3 місяці ago

— Мама щойно мені про машину розказала! Так-так, про ту саму «ластівку», яку ти купила своєму батькові за наші гроші!…

  • Життєві історії

Спочатку сини ображалися, що я не могла купити їм речі, які вони хотіли, потім вимагали дорогі телефони. А моїх заробітків вистачало тільки на найнеобхідніше. Ні, ми не бідували. Навіть на море кілька разів їздили. Але хлопцям того було мало. Вони постійно порівнювали себе з дітьми багатих батьків. А що я могла вдіяти одна? Потім вони виросли, одружилися, і дружини почали налаштовувати їх проти мене

3 місяці ago

Валентина, відставивши палицю вбік, важко опустилася на лаву і, примружившись, підвела очі до неба. — Добре ж як... — пробурмотіла…

  • Життєві історії

І я не змогла піти. Допомогла колишній свекрусі перестелити білизну, зварила легкий бульйон, вимила підлогу, поприбирала… Семену ж збрехала, що затрималася на роботі. Він тоді повірив. Потім я почала їздити щотижня

3 місяці ago

— Я хочу знати… Хто він? — Семене, — почала я, — послухай... — Я слухаю! — він дзвінко вгатив…

  • Життєві історії

— Нічого, ти поправляйся. Стільки у нас із тобою справ. Два садки, два городи. Твої гладіолуси на тебе чекають. Я вже прополола один раз твої клумби. А вже з гладіолусами ти сам… Боюся щось не так зробити. — У нас із тобою? Я не недочув? Олено… Ти просто мене заспокоюєш чи наважилася? — Антон підвівся і сів на ліжку, знімаючи з грудей гірчичник

3 місяці ago

Дві хати стояли осібно в наймальовничішому куточку приміського селища. Далі, за околицею, розкидалися широкі фермерські поля, де сіяли овес, а…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version