All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

— Це ж скільки там горбатитися треба: копати, садити, від бур’янів відбиватися. Свої помідори — це, звісно, добре, але ж спина не казенна, здоров’я дорожче! — Тату, ну ти даєш! — щиро розреготався Віктор. — Ти серйозно думаєш, що ми ту хатинку заради городу беремо? Та боронь Боже! Жодних грядок, жодних картопель там зроду не буде. Засіємо все гарною зеленою травичкою, поставимо альтанку, басейн для малечі, мангал для шашликів

3 місяці ago

Знаєте, як воно буває, коли два покоління сходяться на одній кухні? Ніби й п’ють чай з одного чайника, а розмова…

  • Життєві історії

— Мам! Ви що, зовсім з глузду з’їхали?! Це їхнє дитя, до чого тут ви?! Хай би самі позичали! — Іллюшо, та як же не допомогти? — плакала я. — Їм не дають, у них і так за житло ще не виплачено! — От бачите! Для мене грошей немає, а для неї навіть у борги влізли! Ноги моєї більше тут не буде! Я думав, ви мені хоч цю свою квартиру залишите, а вона, певно, теж уже Світланина

3 місяці ago

«Та у вас для мене ніколи ні копійки немає!» — від цього крику, здавалося, аж шибки у вікнах задзвеніли. Я…

  • Життєві історії

— Мамо, ну якого дива ти не попередила?! Чого приїхала отак, як сніг на голову? А це що за торби? Нащо стільки всього натягнула, у нас же все є! — замість звичного «добрий день» видала Марія, навіть не намагаючись приховати роздратування в голосі. — Та я ж сюрприз хотіла зробити, доню… А баночки — то ж усе для вас, домашнє, своє, воно ж завжди смачніше, пригощайтеся

3 місяці ago

— Мамо, ну якого дива ти не попередила?! Чого приїхала отак, як сніг на голову? А це що за торби?…

  • Життєві історії

— Ви ж он скоро квартиру нову купуватимете… Звісно, Оксанці поки зручніше зі мною побути, але потім… Та й гроші за оренду вашої квартири нам би дуже знадобилися. Добре, сину, що ти не пішов розбиратися з тим… диваком. Не чіпай його, як то кажуть, нічого нам від нього не треба. Ми самі маля на ноги поставимо

3 місяці ago

Кажуть, чужа сім’я — то темний ліс. А я вам скажу, що й у своїй рідні часом такі хащі трапляються,…

  • Життєві історії

Ти в магазині на ціни зроду не дивишся, кидаєш у кошик усе, що душа забажає, і рибку і ікру. Та за такі блага можна й очі заплющити на дрібні чоловічі грішки. Натура в них така, Діно! Всі вони одним миром мазані

3 місяці ago

— Ось тобі й на! Оце так зустріч! Ну, здоров була, красуне! Чоловік — молодий, приємної зовнішності — посміхався, повільно,…

  • Життєві історії

А вона ж давала жару! Мало не серед ночі просила смаженої солоної полуниці, як у тому анекдоті, — згадую я, відчуваючи, як стискається серце. — А я? Я просто була безмежно рада за сина. Коли настав той день, що змінив усе, і на світ з’явився здоровенький хлопчик — я теж плакала від щастя, бо щиро вірила, що це мій рідний онук

3 місяці ago

Кажуть, що гірка правда завжди краща за солодку брехню. Я теж у це свято вірила все своє життя. Завжди вчила…

  • Життєві історії

— А чому мій син обідає на дивані? І чому в нього лише порожня картопля, коли на столі курка, салат і пироги? На кухні запала тиша. Чути було лише, як за вікном гуде джміль та капає вода з крана. — Та він балувався просто! — заторохтіла свекруха, нервово витираючи руки об фартух. — Покараний він, Оленко. Ти ж знаєш хлопчаків: бігав по грядках, полуницю потоптав

3 місяці ago

Пакети з продуктами безжально відтягували руки, але Олена не зважала на втому. Накупивши м’яса, сирів і фруктів на дві сім’ї,…

  • Життєві історії

— Ти чула про Осипова? — спитала подружка Ірка на перерві, підфарбовуючи вії біля дзеркала. — Кажуть, він тобі, поки в лікарні лежав, записку якусь залишив. Страшну. — Яку записку? — Леся завмерла. — Та хтозна. Вчитель в учительській казав, що з Петрикової тумбочки, ну, з лікарняної, дістали листа. Ніби тобі адресованого. І таке там… — Ірка театрально витріщила очі. — Коротше, навіть розповідати не хочу

3 місяці ago

Осінній вітер ганяв шкільним подвір’ям купу мокрого листя, коли Леся востаннє бачила Петра живим. То був непростий вечір — небо,…

  • Життєві історії

— Я священника кликала, все освятили. Кілька років квартира просто стояла пусткою. А потім я взяла кредит, зробила свіжий ремонт. Там світло і чисто! Немає ніякої поганої енергетики! — Ви при своєму розумі, Аліно?! — мене нарешті прорвало. — Яка енергетика, коли в мене вночі привиди гуляють?! Як мені тепер тут жити? Я з’їжджаю! І якщо ви порядна людина, то повернете мені гроші та заставу

4 місяці ago

Той дзвінок розділив моє життя на «до» і «після». Я саме ставила на плиту турку з ранковою кавою, коли в…

  • Життєві історії

— Приїжджайте до нас! — випалила Надійка, ледь стримуючи ридання. — Я так хочу вас побачити! Вона готувалася до його приїзду, як до найбільшого свята. Напекла улюблених пирогів із вишнями. — Мамо, а хто цей дідусь? — питала старша донька. — Людина, яка стала для мене цілим світом

4 місяці ago

— Ну за що мені така кара… — крізь зуби цідила матір, міряючи доньку важким, холодним поглядом. — Не дитина,…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version