Автор: Selena

— Інших варіантів і не було в нас, – сумно каже Діана. – І з того, що свекруха так старанно натякала на те, що з нетерпінням онуків чекає,

— Дякую, що хоч ти допомагаєш, – каже Ангеліна подрузі. – Усе так навалилося, жах просто. Ну гаразд, не до святкового столу, куплю тільки солодощі Ілюші, добре хоч

— Ви купили курей, щоб Аллу годувати? – не могла повірити в почуте Таня. – Сестриці тридцять років, вона давно доросла і не бідна панянка. — Для нас

Морозним грудневим ранком біля високого ґанку будівлі, в якій дарують немовлятам життя тендітні жінки, припаркувалася старенька дев’ятка. З-за керма метушливо показався молодий симпатичний чоловік і дістав із заднього

— З понеділка я вас виписую на роботу – вимовила лікарка і додала. – Якщо не хочете більше хворіти, звільняйтеся з заводу і міняйте клімат. Треба переїжджати туди,

— Посварилися вкотре. У нас дочка в декретній відпустці, а в них іпотека, я б краще їм додаткові гроші дала, – злиться Віра. – Там онука в нас,

Ніколи не думала, що у свої шістдесят три роки опинюся в такій ситуації. Тридцять вісім років спільного життя з Нестором Сергійовичем – і ось, під свято, він заявляє

Мороз намалював на склі хитромудрі візерунки. Ці візерунки були дуже красиві й незвичайні, але дівчинка, яка сиділа на холодному підвіконні дитячого будинку, подихавши на пальчики, малювала свої картинки.

Нічне чергування завершилося невідкладною медичною допомогою. Хвору привезли під ранок, і ситуація вимагала не зволікати. Бригада лікарів, як єдина команда, розуміла один одного з півслова, і навіть погляду

— У відрядження на Новий рік нікого не посилали! — Як це – не посилали? – здивувалася Лідка. — Та дуже просто, – пояснив ввічливий дядечко. – Усі співробітники вже другий