Головна

Автор: Selena

Він усе життя жив, як пан, – каже та сама Ніна, дочка Леоніда Сергійовича, – маму раніше її терміну загнав в могилу, а самому що? У нього немає жодної сивої волосини, жодного зуба з пломбою, та він усе життя себе тільки й беріг. Про свій комфорт дбав. Нас ростив-годував? Ага. Мені дівчинці й то ременя діставалося, а про Єгора й говорити нічого. Не можу я його пробачити і забути те, як він маму ганяв, теж не можу. Адже він лозиною бив ї за всяку дрібницю! Вилки на світлі дивився і протирав між зубцями, все мікробів боявся. Міг шваркнути об підлогу тарілку з супом, якщо в ньому на його смак перцю було недостатньо. І що? Мами немає, а тепер я його примхи виконувати повинна? Ну вже ні. Якщо зляже – інша розмова. І то, скинемося з братом, доглядальницю наймемо, щоб рідше бувати в тата
Життєві історії 0
Як Леонід твій, тримається? – запитує приятелька Антоніну Сергіївну, – та вже, такий удар, такий удар. Марія ж молодша за нього, та не хворіла нічим. І до пенсії
Тепер Руслан – повноправний власник двокімнатної квартири, й іпотеку сім’ї брати начебто й немає потреби. Тільки тітка, яка образилася і розлютилася на рішення спадкодавця, кинула таку фразу, звертаючись до Насті: — Не буде тобі тут щастя, згадай моє слово! Бач, втерлася в довіру, з животом ходила, підлогу намивала, від немовляти бігала до чужого діда
Життєві історії 0
Усі в один голос твердять, мовляв, потерпи, у вас же дитина, як же вона без батька, – каже Настя, – а я просто не можу вже так. Живемо,
Хвилин через 45-50, коли ми снідали, у квартиру буквально увірвався шквал під назвою «Марина Антонівна». Вона ридала і кричала, що ми її кинули посеред купи проблем, що більше їй нема на кого сподіватися і розраховувати. Що вона так і знала, що син її проміняє на дружину
Життєві історії 0
Ну навіщо тобі це треба? – говорила мама, коли я оголосила їй, що йду жити на квартиру зі своїм молодим чоловіком Ігорем, – тобі 25 років, пора б
Аня з’їхала від матері до власної свекрухи після появи первістка, коли повернувшись з лікарні, виявила, що куплене нею і чоловіком ліжечко зникло в невідомому напрямку, а на його місці стоїть стародавня руїна з гаража. — Марині Сергіївні потрібніше, – сказала тітка Саша, – у неї у доньки дитина без чоловіка. Треба допомагати людям. Твоя дитина росте в повній сім’ї
Життєві історії 0
Чудова людина, приголомшливої душі жінка, грамотний фахівець, який виховав не одне покоління молодих співробітників, чуйна подруга, – такі теплі відгуки і тости звучали на ювілеї старшої сестри моєї
Та відпочивати вона приїжджає, – обурюється Даша, – як з’явиться – спить до обіду. Ні, щоб матері допомогти, сестра ще й роботи додає. Якщо з чоловіком, то ще нічого, а якщо без нього, з розуму зійти можна. Навіть вигляд не намагається робити, що вона щось готує або прибирає. А мамі ж важко. Як приклад Даша наводить розпорядок звичайного дня сестри в гостях у мами: підйом о 12 годині, потім іде снідати тим, що мама приготувала, потім сидить перед телевізором, або з телефоном, пізніше збирається кудись
Життєві історії 0
Маринка просто зловживає допомогою мами, – вважає Даша, – ясна річ, що мамі в радість, коли до неї приїжджає старша донька з дітьми, але так поводитися – це
Три місяці страху, ось чим стало для мене і доньки спільне життя з сестрою мого чоловіка та її чоловічком. Того ранку я вийшла на кухню, думаючи, що вдома нікого немає. — Ну що, сусідко, набридли ми тобі? – чую за спиною і здригаюся, Валерчік – чоловік сестри стоїть на кухні в самих лише штанях, із розписним торсом і посміхається
Життєві історії 0
Мій чоловік, звісно не тим згадувати треба, але в останній рік, коли вже хворів, то дуже зробив не вірний крок: писати заповіт він категорично відмовився. Мабуть, вірив ще
Ми тепер для неї – другий ґатунок, – бідкається Люда, – особливо я, яка зіпсувала життя її хлопчику, не дала змоги знайти вигідну партію. Щоразу наголошує на цьому, подарунки наші роздивляється гидливо, натомість хвалиться, що їй піднесла щаслива донька й улюблений зять
Життєві історії 0
Ми з чоловіком звичайна сім’я, – зітхнувши, каже Людмила, – двоє дітей, з молодшим я поки що в декретній відпустці сиджу. Іпотека є, бюджет зараз у нас дуже
Було, звісно, в дитинстві, бігали чужими садами, – то це пустощі. І то кілька разів було. А тут сусідська дача, з якої вони частину врожаю з абрикоса зняли. Та ще й на грушу задивляються. Ні, Павло, звісно, встромив саджанці – з часом виросте. Але сусідський абрикос… шкода ж, пропадає
Життєві історії 0
Дачу Щербаки купили рік тому. У Павла після п’ятдесяти просто руки свербіли дачею обзавестися. До того ж сільське дитинство нагадувало про себе, про рідну хату і город. Дача
Пам’ятаю її посмішку. Широку, добру. Вона розбігалася промінчиками, заповнюючи всю кімнату. Ходжу в той під’їзд. Здається, що вона вийде назустріч. Як бувало раніше
Життєві історії 0
Скоро поминальний день, коли не стало моєї свекрухи. Погляд зупиняється на фотографії на стіні, де вона з правнуком, моїм онуком. Уривчасто нахлинули спогади. Мені 20 років. Свекрусі трохи
Мій молодший син «каже», що дитині потрібно готувати щодня свіжу їжу без будь-якого інгредієнта з 30, на які в нього алергія. Для цього я маю купити все свіже. Мій чоловік і мій старший син кажуть, що їжа для маленьких – це кашка і пюрешка, і вони не можуть її їсти, тож я маю приготувати щось інше
Життєві історії 0
У мене 2 дітей. Я пішла до лікаря, бо в мене є втрати пам’яті та труднощі, щоб зосередитися. Лікар каже мені, що я повинна спати 8 годин на

You cannot copy content of this page