Головна

Автор: Selena

Алла чекає на доньку, кілька місяців тому, коли подружжю стала відома стать майбутньої дитини, чоловік почав висловлюватися за те, щоб назвати доньку ім’ям своєї мами – Євгенією. Аллі не подобається навіть саме це ім’я, а вже називати доньку на честь ненависної матері чоловіка для неї взагалі немислимо. У чоловіка свої резони: — Мама мене одна ростила, мама для нас багато хорошого зробила, я мамі обіцяв назвати дитину на її честь ще коли мені років 16 було, тим паче, що ім’я підходить і для дівчинки, і для хлопчика
Життєві історії 0
Приїхала вночі, від станції на таксі дісталася, ми з чоловіком нічого не знали навіть. Речі з собою тільки її, з животом на собі багато не відвезеш, – засмучена
У сінях було темно. Але вмикати ліхтарик усе одно не став, щоб не привертати увагу. Навпомацки обстежив усі кути, і, нічого не знайшовши, увійшов до хати. Постояв біля дверей, прислухаючись і звикаючи до темряви. Так, плиту з грубки він обов’язково зніме, а більше тут, схоже, брати нічого. Хоча смішно було б сподіватися, що чавунна плита, якщо її здати, покриє його борг
Життєві історії 0
Під покровом ночі він стояв і роздумував: увійти чи ні. Ще вчора помітив, що тут, на околиці містечка, хтось переїжджає. Стояла вантажна машина з відкритими бортами, метушилися вантажники,
— Тягар ти мій, недолуга, – бурчала Людмила, застібаючи Тетянці куртку. – Коли вже виростеш, що б не возитися з тобою… Таня мовчала. Їй і самій хотілося скоріше вирости, щоб не заважати мамі. Вона, може, і до тата пішла жити. Він пропонував кілька разів. Але там зла баба Женя. Краще з рідними бабусею і дідусем. Вони хороші і називають її не «тягарем», а улюбленим «сонечком»
Життєві історії 0
Тетянка зʼявилася у своєї матері – батькові на зло, саме так вона і сказала батькові дитини. — Нікуди ти не дінешся, – уїдливо додала Людмила. – Буде дитина
Так що ж я хотів сказати… про молодуху… а-а-а, ось що: чув я, на околиці, то там баба одна живе, – дід озирнувся і почав говорити тихіше, – кажуть, то як баба ходить, а то як молода… Настею кличуть
Життєві історії 0
Ліс так і вабив. Особливо в спекотні дні. Прилягти б під берізкою, сховавшись у тіні, слухаючи, як дзижчить джміль, і на галявинах розноситься аромат суниць, уже стиглих, ягід,
Ну куди така гора грошей на їжу? Так ми на квартиру років 20 збиратимемо. І не може стільки коштувати їжа, треба якось економніше бути, готувати простіше. Я жив один, я теж не сліпий. — А куди там він жив один, – усміхається Марина. – Квартиру орендував, та й зараз орендує через під’їзд від матері своєї. До неї на вечерю йшов, від неї контейнери забирав для обіду на роботі і для сніданку. А у вихідні він і три рази до матусі бігав, за винятком тих днів, коли в нього Ліля бувала. Але, напевно, не рахував, не замислювався, що харчування – основна стаття витрат у сім’ї
Життєві історії 0
— Ну, може, ти й права. Дозволила б я Лілі цей самий пробний шлюб, не довелося б зараз розлучатися, – каже сестрі Марина. – Але ти ж знаєш,
Батько бере до себе Матвія кілька разів на місяць, іноді з ночівлею. Приблизно так само і Неля Юріївна чинить. Іноді Настя просить колишню свекруху взяти онука в п’ятницю ввечері і до неділі. І щоразу бабуся просто дивується тому, як погано одягнений її онук
Життєві історії 0
— Так і сказала? А нічого, що в хлопчиська є батьки? Син твій аліменти платить досить непогані, – обурюється подруга Нелі Юріївни. – І вистачає ж совісті? —
Чужинець злив її – адже він порушив її плани. У неї самої були думки приєднати ділянку діда Іллі й розширити свій бізнес. Ксенія займалася вирощуванням саджанців і розсади. У неї був найкращий у районі посадковий матеріал і до неї їхали з усієї області, щоб купити сортову суницю і малину
Життєві історії 0
Ксенія із занепокоєнням спостерігала у вікно, як біля сусідського напівзруйнованого паркану пригальмувала «буханка». Звідти вискочив, як чорт із-за рогу, незнайомий чоловік, і, махнувши рукою шоферу, штовхнув напівзгнилу хвіртку.
Був момент, коли Аня чекала дитину… Свекруха сполошилася: — Ганнусю, ну яка вам зараз дитина? Кімнатка маленька, будинок ще не готовий. І зарплата у вас – так собі. Коли зʼявиться малюк, тобі доведеться сісти вдома. А хто буде будинок будувати? Ти ж розумієш, що ваша мрія відсунеться на кілька років. Ні, зараз не час… Встигнете ще
Життєві історії 0
Дзвінок у двері пролунав, коли Ольга вже лягла спати… Навіть задрімала… — Кого це принесло серед ночі? – подумала жінка з роздратуванням і, накинувши халат, пішла відчиняти… На
— Матусю, я тут. Ти чуєш мене? У мене все добре. Бабуся сказала, що приходив тато, хотів забрати мене. Бабуся його прогнала. Я не піду до нього, нехай хоч дорогу іграшку купить. Він судом нас лякає, що відбере мене. Прокидайся… – Тут Іллі здалося, що мамині пальці здригнулися. Він уставився на її руку. Але нічого не побачив, але мамині пальці… – Ти чуєш мене! Ба, вона чує! – закричав він і повернувся до Анни
Життєві історії 0
— Ба, казку розкажеш? – запитав шестирічний Ілля. — Так, тільки коротку. Бо тобі давно вже пора спати. Завтра не проснешся зранку у садок. – Анна поправила на
«Занепала» жінка була до болю схожа на його кохану дружину, і від цього в нього паморочилося в голові й кололо почуття провини, з одного боку, він відчував, що закохався безповоротно, а з іншого… А з іншого – його «Маринка» докірливо дивилася з портрета і наче хитала головою, дивлячись, як чепуриться чоловік перед походом «у культуру» з іншою жінкою, хоч і схожою на неї з усіх боків
Життєві історії 0
На Маринку несподівано звалилося останнє кохання. Те, що воно саме останнє, Маринка зрозуміла одразу після того, як воно на неї звалилося. З того самого моменту в неї в

You cannot copy content of this page