Життєві історії

Кіт одразу стрибнув їй на коліна і замуркотів. «Він рідко до когось іде», — пильно подивився на неї чоловік

Валя сиділа біля вікна на низенькому ослінчику, такому ж старому, як і сама ця квартира. Підвіконня було заляпане облущеною фарбою,…

1 місяць ago

— Як же мені остогидло, що в нас цілими днями стирчить твоя мати! — вибухнув він. — У туалет вийдеш — теща. Їсти сядеш — теща. На кухні — теща, у ванній — вона ж, у коридорі з нею лобами зіштовхуюся… Всюди вона! У мене таке відчуття, що я живу з тещею і в приймах у неї! Давай уже закінчувати цей дурдом, га

— У нього ж із моєю мамою завжди були цілком нормальні, навіть теплі стосунки, — тихо зітхає Алла, ділячись наболілим…

1 місяць ago

Я от зараз окрошку зроблю, всіх нагодую — і відпочиваю! — Тебе ніхто не просив робити окрошку. Ось тут Тамара Миколаївна розвернулася. Повільно. З ополоником у руці. — Це як — не просив? — Ну… ми ж шашлик хотіли. — Шашлик! — вона майже засміялася. — М’ясо з вечора маринується, буде вам шашлик. Але спершу — перше. Ви що, без першого обідати зібралися

— Валю, ти квас поставила? — Поставила, поставила. Ще звечора. — А де ж він тоді? Пауза. Коротка, але важка…

1 місяць ago

— Тату, дванадцять тисяч гривень — це ще по-божому, — усміхнулася вона. — Це прямо дуже по-людськи. — По-людськи?! — аж підскочив батько. — Та це ж майже три мої пенсії! Завтра піду до тієї Зам’ятіної і буду вимагати безкоштовні направлення. Вона має свою зарплату відпрацьовувати на будь-якому робочому місці

— Ну а що ж ви хотіли, роки ж беруть своє. Давайте я вам якісь ліки випишу? — лікарка навіть…

1 місяць ago

Капустину здоровенну притягли на три кілограми — і що мені з нею робити, сиру гризти, коли стати біля плити не можу? Яблука якісь прив’ялі, з бочками. А ліки? Лікар же з собою аптеку не носить, по мазі та таблетки все одно самій іти треба. А доньці ж до мене їхати — якихось сорок хвилин машиною, тут, по Києву! Зате до свекрухи під Фастів вони летять за першим писком, хоч би й серед ночі

Кажуть у народі: «Син — до вінця, а донька — до кінця». Здавалося б, свята правда, у якій годі й…

1 місяць ago

— Бабусю, мені в кашу варення побільше поклади! І мені теж! Вона тепло усміхнулася: — Вмивайтеся швиденько і за стіл. Вам що, варення з кашею чи кашу з варенням? Діти засміялися і побігли у ванну, аж тут у двері раптом подзвонили. Тетяна Петрівна подумала, що то, певно, сусідка. Відчинила і спершу навіть не впізнала — на порозі стояла Галина Йосипівна, Аллина мати! Оце так несподіванка

— Тетяно Петрівно, я на роботу побігла, суп дітям свіжий курячий зварила. А ви доїжте картопляний із фрикадельками, ви ж…

1 місяць ago

— О, дивіться-но… Гуляща Василина йде. Теж своє шмаття прати потяглася, — зневажливо, з отрутою в голосі процідила Зоя-Радіоточка. Усі вмить замовкли. Десяток пар очей вп’ялися в жінку, що наближалася, прошиваючи її крижаним осудом. А Василина, ніби й не помічаючи цих колючих поглядів, ішла рівно, гордо піднявши свого кирпатого носа

Та весна видалася напрочуд норовливою. До Великодня залишалися лічені дні, а місцева річка й не думала скидати із себе зимовий…

1 місяць ago

— А мати ж чудово знала, де ми поневіряємося, — гірко посміхається Ганна. — Я замітала двір якраз біля будинку її колеги. Вона мене прекрасно впізнала, ще й підходила, тицяла пальцем на старенький дитячий візочок, мовляв, а мати твоя хоч знає? Ніколи в житті не повірю, що вона їй не доповіла

— А на що вона, власне, сподівалася після всіх цих довгих років? — гірко зітхає пані Ганна, помішуючи ложечкою чай.…

1 місяць ago

Олена спересердя викинула порожні обгортки від сиру та риби, згадуючи, як у п’ятницю тітка з поважним виглядом діставала з холодильника мамині фрукти: — Галю, треба їсти вітаміни, бо в тебе лице якесь бліде! І сама ж усе те змолочувала

Коли в п’ятницю вранці в Олени задзвонив телефон, вона вже точно знала, хто там на іншому кінці. Спершу коротке вбирання…

1 місяць ago

Ще й сорока днів по моєму Славку не минуло, як вона мені в очі плюнула: заявила, що онук у неї, бачте, «несправжній». От тобі й уся любов! Повилазило назовні все те гадюччя, що моя колишня свекруха роками за пазухою гріла. Дивлюся я на неї зараз і розумію: та немає в неї ніякого горя

— Знаєш, як у нас у народі кажуть: «Я в мами один-єдиний синочок, після неї все моє буде», — гірко…

1 місяць ago
Show more Posts
Show previous Posts