Життєві історії

Роман поїхав на роботу, спокійно витримавши величезний затор, серед водіїв, які нервували і сигналили. Звичайно, всі були трохи на взводі. Сьогодні тридцяте число, останній робочий день перед новорічними святами. Усі метушилися, нервували, передчуваючи завтрашнє застілля зі своїми сім’ями. Тільки Роману нікуди було поспішати. Він був самотній і ще не знав, де відзначатиме Новий рік

Роман брів через кучугури, провалюючись у сніг по коліно. Чоловік абсолютно не розумів, де перебуває. Хуртовина мела так сильно, що…

2 роки ago

Геннадій схвально дивився на Віру, і коли сини пішли у свою кімнату, сказав: – Усе-таки добре, що ми на двох справедливо ділимо, дивись, вони ніби як друзі майже. Хочеться, щоб ще ріднішими були. — Будуть, не переживай, – загадково сказала Віра, – ось зʼявиться в них братик чи сестричка, ще більше порідняться, – куди їм діватися

Геннадій сидів за столом, допиваючи другу чашку чаю, і спостерігав, як Віра укладає продукти в сумки. Їх було дві -…

2 роки ago

Прибувши на місце роботи чоловіка Наталя розгубилася. Купа вагончиків, без розпізнавальних знаків, декілька величезних підйомних кранів, котловани, і велика споруда з вивіскою у вигляді каструлі. «Їдальня, напевно», – подумала Наталя і попрямувала туди. — Доброго дня, скажіть, а Степан Макаренко тут буває

— Лідка зі своїм розлучається, він на заробітках з іншою жив. Це вона дізналася, коли до нього на його іменини…

2 роки ago

Правди Таня сестрі не сказала. Вони не спілкувалися багато років, і як на неї все це вивалити, вона поняття не мала. Простіше було прикинутися, що вона вирішила зробити перший крок до примирення, хоча ніякої сварки, по суті, і не було. Вони не бачилися майже п’ятнадцять років, і було страшно, що вона не впізнає сестру на вокзалі

Правди Таня сестрі не сказала. Вони не спілкувалися багато років, і як на неї все це вивалити, вона поняття не…

2 роки ago

— Ванька — мій онук. Я його нікому не віддам. Притулок? Та хай йому грець! Я сама його вирощу, скільки сил стане

Ванька втискався у старе потерте крісло, ніби намагався злитися з вицвілою оббивкою. Великі очі, наповнені страхом і розпачем, пильно дивилися…

2 роки ago

До Нового року Марійка готувалася з самого початку грудня. Дівчинка вчилася в другому класі, була товариською, доброю і з багатьма дружила. — Ну, ти вже за роботу засіла? – посміхалася бабуся Люба, гладячи онуку по русявій голові, – чи не рано? Ще цілий місяць до свята та діда Мороза

До Нового року Марійка готувалася з самого початку грудня. Дівчинка вчилася в другому класі, була товариською, доброю і з багатьма…

2 роки ago

— Ну, а заміж кличе? – запитала мати, знаючи про кавалера доньки. — Учора натякнув, сказав, як би нам оформити стосунки… — Ну, ось, бачиш, – зраділа Валентина, – правильно каже, чого тягнути. Ти ж погодилася? — Ні, мамо, поки що не погодилася. Старший він… старший за тебе й батька. — І що? Головне, що пенсія хороша, працює, та й житло є. — І що мені його пенсія… любові ж немає, відчуваю я, немає любові… — Тьху ти, Сонько, в кого ти така вродилася? Яка тобі любов треба? У тебе дитина на руках, піднімати треба, гаруєш на кондитерці за копійки… кохання воно все шукає

Соня виросла під окрики батька і бурчання матері. Двоє молодших братів ще з малих років були під її наглядом, у…

2 роки ago

Олька дивиться в очі матері і раптом несподівано запитує: – Мамо, а хто мій татко? Бабусі в магазині говорили, що Семен Коротченко батько мій… тільки я не хочу, не подобається він мені… злий якийсь… Анна обійняла доньку, притиснула до себе. – Не слухай нікого, і сама поміркуй: від Семена я пішла… а ти зʼявилася через рік… невже я тебе дванадцять місяців виношувала

З чого вона раптом стала Морозихою, навряд чи точно скажуть. І прізвище у неї зовсім не Мороз, а Василькова. Ганна…

2 роки ago

Обдарувавши всіх родичів подарунками, тітка задоволена починала шарудіти пакетами, акуратно складаючи їх, дорослі, відчуваючи незручність, відводили очі, Ліза бридко хихотіла, Юлька збиралася вже розвернутися, щоб піти, як тітка, наче схаменувшись, згадувала про ще одну людину цієї сім’ї. — Ах, дівчинко, – вона робила вигляд, що не пам’ятає, як звуть Юлю, – Лізо, ну що ж ти мені не нагадала про дівчину, як тебе… Юля… Тітка лізла в кишеню, діставала прихований там батончик, звичайний батончик, і давала Юльці

Мати метушилася на кухні, вона смажила, парила, пекла і при цьому щось терла, протирала пил, метушилася. Юля тихенько увійшла, поставила…

2 роки ago

Усе, що було у квартирі, без винятку, було зроблено руками Михайла. Він рік за роком сам робив ремонт. Зняв згнившу підлогу, штукатурку зі стін, поміняв сантехніку, двері. Усе ніс у дім, постійно брав підробіток, щоб у сім’ї було найкраще, а тепер йому пропонували зібрати валізи і йти світ за очі. — Так, Михайлику, я ж не жену вас, боюся. Ти ж бачив, що з нашою квартирою було раніше, це він, Єгорка, зробив. Його коли ламало, він трощив і рвав усе, у що впивалися нігті

Оля відчинила двері квартири своїм ключем і весело повідомила з коридору: — Я вдома. — Олю, привіт, - чоловік вийшов…

2 роки ago
Show more Posts
Show previous Posts