Головна

Життєві історії

— А що в мене на голові? Я так фарбувалася десять років тому. Не могла ж я за одну ніч збігати до колишнього, перефарбуватися, напитися й усе забути? Або могла?
Життєві історії 0
Я ледве розліпила очі. У роті стояв такий неприємний присмак, що аж нудило. Повернулася на бік і раптом заверещала. Поруч, спиною до мене, лежав якийсь напівголий чоловік. Я
Він любив хвалитися друзям: «Дружина з часом старіє, а третьокурсниці — ніколи». Ось так Оксана і застала його з однією студенткою у своїй же квартирі. Це було щось нестерпно гидке. А все тому, що у неї різко піднявся тиск, і вона відпросилася додому раніше
Життєві історії 0
Скільки ж усього довелося пережити Оксані після розлучення! Її колишній, Костя, після того як вона виставила його за двері, не втомлювався поливати її брудом. Ой, як він любив
— Ти що, у себе повірила? Вся помʼята, неохайна, ледача баба. Та на тебе ніхто не подивиться, крім мене! — А ти сам? Від чоловіка тільки помітка у паспорті! Нічого не вмієш, тільки з друзяками хиляєш, а я на собі все тягну
Життєві історії 0
— Ти що, у себе повірила? Вся помʼята, неохайна, ледача баба. Та на тебе ніхто не подивиться, крім мене! — А ти сам? Від чоловіка тільки помітка у
Он, скільки продуктів накупила, буде чоловікові свято влаштовувати. Аби тільки він сам додому прийшов, як то кажуть, не на рогах. Тримаючи ручки пакетів, які болісно впивалися в шкіру, Оля стала підійматися сходами
Життєві історії 0
«Вітаю тебе, Олю, люба моя! З дерев’яним весіллям вас!» — радісно говорила свекруха в телефоні. «Я щось до Максима не можу додзвонитися… Зайнятий, чи що?» Оля, ввічливо подякувавши,
— Максе, я чула, що якщо старих зірвати з місця, вони довго не живуть, — акуратно, як їй здавалося, почала Олена розмову з чоловіком. — Батько і не такий уже старий, — відповів ображено небагатослівний Максим, — просто, після того, як не стало мами, він став тьмяніти якось, ніби зменшуватися і зникати, а йому всього шістдесят дев’ять
Життєві історії 0
Ігор Іванович чепурився біля дзеркала. Олена йшла на кухню, коли побачила свекра, який душився одеколоном. Жінку аж пересмикнуло. Вона взагалі була проти цієї затії Ігоря привезти до них
— Таню, приведи себе до ладу. — В якому сенсі до ладу? Я непогано одягнена, не в розтягнутих штанях, і не в засмальцьованому халаті. Удома різні домашні костюми, на вулицю теж непогано одягаюся. Так, частіше в штанах, але в спідниці за Марійкою не побігаєш, та й другий росте, незручно
Життєві історії 0
Тетяна дуже любила свого чоловіка. Познайомилися вони банально, на вулиці. — Дівчино, а ви ось — телефон упустили. — Це не мій телефон. — Зате це мій. Просто
— Минулого місяця на їжу та побутову хімію ми витратили чотирнадцять тисяч двісті двадцять вісім гривень. Округлюємо до більшого, виходить десь 17 тисяч з тебе, і це ще скромно. Позаминулого місяця в нас було майже двадцять тисяч на їжу і побут. Тому давай складемо витрати за три місяці та вирахуємо середню. Виходить десь все таки близько двадцять тисяч
Життєві історії 0
Василь ішов з роботи, стискав кулаки та розмовляв сам із собою. Готувався до серйозної розмови з дружиною. — Я чоловік чи не чоловік?! Я таку зарплату отримую, а
— Ну ти й вигадала, мамо, гостей борщем пригощати, — з гидливістю принюхався чоловік до повітря на кухні. Міцно пахло томатною засмажкою та торішньою капустою. — Вони там по фастфудах і ресторанах ходять, у столиці ж… Ти б їм щось цікавіше приготувала, а то — борщ. Фе
Життєві історії 0
— Ну ти й вигадала, мамо, гостей борщем пригощати, — з гидливістю принюхався чоловік до повітря на кухні. Міцно пахло томатною засмажкою та торішньою капустою. — Вони там
— Та забирай його! Не потрібен він мені, заважає тільки! З Жулею треба до ветеринара, а Вадик захворів, соплі знову, тому в садок не ходить, з собою брати не хочу, доведеться вдома знову одного залишати. Не подобається мені це. Ще газ запалить! Переживаю щоразу
Життєві історії 0
— Син хоче жити зі мною! — Ну, то забирай його. Він мені не потрібен, — легко погодилася Наталя. — Як тільки таких, як ти, земля носить? —
Ваш колишній чоловік, потрапив у дорожню пригоду, потрібен його медичний поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній? Павло — мій чоловік
Життєві історії 0
— Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ковальчук Ольга Миколаївна? Це вас із другої міської турбують. Ваш колишній чоловік, Ковальчук Павло

You cannot copy content of this page