Життєві історії
— Настю, ну це ж ненормально! Я розумію, коли за матір’ю плачуть, але щоб за свекрухою так побиватися? Вона ж тобі зовсім ніхто, чужа, стороння тітка. Ну чого
Лідія Петрівна вийшла на балкон, щоб подихати дощем. Літо почалося з теплих злив, гроз із веселками, але жінку нічого не тішило. Ось уже місяць вона жила на новому
— Толю, а ти пам’ятаєш, що на наступні вихідні до нас твій брат із дружиною приїде? — Та годі тобі! — Що «та годі», ти що, забув? Твій
Дідусь провів свою дружину в інший незвіданий світ. А до доньки переїжджати відмовився. У неї був дуже діловий чоловік і всебічний достаток, вони їздили на дорогій автівці вартістю
Життя прожити – не поле перейти! Так завжди говорила бабуся Сергія, мудра жінка, директор музичної школи. Вона дуже любила онука і присвячувала його вихованню весь свій вільний час:
Кілька років тому в інтернеті познайомився з однією жінкою (вчитель в школі української мови) яку за її словами я звів з розуму своїми віршами, що для мене було
Сашко їхав електричкою на весілля друга. Разом з Єгором вони товаришували з самого дитинства, та й служили разом, були «не розлий вода», раділи листам з дому, читали разом,
Я тоді не розумів багато чого, та й зараз не все розумію. Хоч мені вже й шістдесят, я скоро стану дідом, але я досі не можу зрозуміти деякі
Чесно кажучи, ніхто не міг уявити, що стара, бувала машина стане причиною сімейної драми, але саме так і сталося. Усе почалося з того, що старша сестра Наталя вирішила
— У неї претензія: чому я їй нічого не висловлювала, – ділиться з подругою Жанна. – А я відповіла, чому. Хто вона мені? Я їй квартиру залишила? Ні,