Головна

Життєві історії

Коли я був дитиною, вони оплачували мені репетиторів, купували все необхідне. Та щойно я покинув рідний дім і вступив в університет
Життєві історії 0
Мої батьки досить заможні. Вони бізнесмени, власники ресторану і кількох магазинів. Тому я ніколи не сумнівався, що матиму підтримку в житті. Коли я був дитиною, вони оплачували мені
– Не думай, що твій чоловік нікого там не має! Вони всі однакові! Тому й ти тут живи для себе – відпочивай, подорожуй, купуй гарний одяг
Життєві історії 0
Я завжди пишалася нашими взаєминами з чоловіком. Довіряла йому, як собі. А дарма. Та ми прожили в шлюбі багато років. Разом виростили сина. Та коли він поїхав на
Валя передумала, ну а може їй здається, що Василько дивний, може Таня щастя своє знайшла, адже потім вона матері не пробачить, що життя їй зіпсувала
Життєві історії 0
– Тетянка твоя скромна, як вона так швидко заміж зібралася? Чи після зальоту? Не приховуй Валя, я ж по-сусідськи, якщо це правда, то все одно скоро видно буде,
– Так, я саме так і вважаю. Це і мій дім теж. Давайте я, на правах дружини Вашого сина, буду ходити до Вас додому, коли захочу? Вам це сподобається
Життєві історії 0
Кілька років тому, коли ми тільки купили цей будинок, мама і сестра чоловіка систематично занадилися до нас приїжджати у вихідні. Свекруха не просто приходила до нас сама, а
– Ну скільки можна? Доцю, у тебе двоє діток. Ну сьогодні квартира є, а завтра нема. Куди ви підете? На вокзал
Життєві історії 0
Моя донька 4 роки тому вийшла заміж за Олексія. Не можу нічого поганого сказати про свого зятя. Але й гарним чоловіком його назвати язик не повертається. У нього
— Пересядь-но назад, я на задньому сидінні їздити не люблю, та й старша я, вияви повагу, та й поряд із сином хоч трохи посиджу. — Неприємно було, – визнає Валентина, – Сергій мовчить, а я, як обпльована пересідаю
Життєві історії 0
— Для мене це не дрібниці, – Валя категорична, – і річ навіть не в тому, що мене постійно намагалися принизити, але ж елементарна повага має бути! Нервувати
Олеся тоді побачила фотографію батька за склом у серванті. Вродливий, засмаглий, із широкою посмішкою і щасливими очима, він притискав до себе двох білявих маляток. Зовсім ще маленькі, рочки по 3 їм. Ці дівчатка обіймали тата за шию, і теж посміхалися. На плечі в тата сидів великий, різнокольоровий папуга.
Життєві історії 0
Уся рідня Олесі, усі друзі та знайомі крутили пальцем біля скроні й казали, що вона, Олеська, збожеволіла. Та хто ж добровільно відмовляється від спадщини? Де ж це бачено,
— Я Максим Коваль. Я дуже хочу їсти, але в мене немає грошей. А маму забрали в лікарню і я залишився один. Мені страшно. — А де твій батько Максиме? —  Не знаю, мама казала, що він пішов від нас, коли я тільки був ще немовлям
Життєві історії 0
Роман був людиною, у якої практично все було. Окрема квартира, чудова робота, шикарна машина. Вечеря в ресторані, модні речі. Тобто повністю упакований. От тільки не було кохання. Понад
У мене в голові просто не складається, що все, чого ми разом досягли, зруйнується не через зраду/скандали, а ось так. Я дуже люблю цю людину, всі 9 років взагалі ні на кого не дивилася, вкладалася в нашу сім’ю всім, чим могла, і майбутнє бачила тільки з ним
Життєві історії 0
Ми зараз перебуваємо з майбутнім колишнім чоловіком у стадії розлучення – скоро подамо заяву до РАЦСу. Про нас: йому 28, мені 29 років, разом були майже 9 років,
— Не знаю, чим уже так їй колишня чоловіка, а тим паче його син завадили, але це щось! До мене які претензії? Занадто тепло спілкуюся з колишньою дружиною сина. Ні більше ні менше. А мені з нею треба ворогувати? У волосся вчіплятися? На інший бік вулиці переходити, якщо вона назустріч іде? – усміхається жінка
Життєві історії 0
— Я доросла людина і прекрасно розумію, скільки шлюбів зараз розпадається, на жаль, – каже Людмила Дмитрівна. – Розлучилися, буває. Нехай будуть щасливі окремо. — А колишня невістка

You cannot copy content of this page