Життєві історії
«Я б обома руками за таку пропозицію вхопилася, це ж треба! Ходити на роботу спокійно і почуватися людиною, та я б… та тільки — за!» — зателефонувала Валентині
Останніми роками Тетяна щось розлюбила приймати гостей. Вони з Костею вже на пенсії, мабуть, вік. Улітку на дачу до них завжди раніше на кілька днів приїжджав молодший брат
— Мама була, як то кажуть, вираженим «жайворонком»: для неї встати о 4-й ранку влітку — жодних проблем, зате о 8-й вечора вона вже клювала носом, — згадує
— Іро, та я ж пожартував! — ця фраза була для свекра, як магічне заклинання. У родині Ірининого чоловіка так уже повелося: свекор зі свекрухою вважали її надто
— Для кого як, не знаю, а для нас із чоловіком це великі гроші, — засмучена Ксенія. — Ми їх із нашою іпотекою і моїм декретом довго збирали.
Мені 43, дружині 42. Ми разом 13 років, із них 11 у шлюбі. Нашій дитині 10. Це мій другий шлюб, а для неї — перший. Мій попередній був
— Це, звісно, неприємно, але, здається, вони таки зійдуться, — зітхнувши, ділилася думками Олена Глібівна. — А я не знаю, як мені з ним спілкуватися. Не хочу і
— У тебе що, зовсім ніякої гордості немає? — прошипів у слухавку голос суперниці. — Усе, пішов мужик від тебе, кинув, не хоче з тобою жити й чути
— Знову каша! Оленка б мені зараз рибних котлеток зробила! — скривилася Василина Гнатівна, наче ковтнула лимон. — Мамо, досить уже про Олену! Втекла твоя Олена, і тільки
Лізу, відколи їй виповнилося дев’ять, виховувала бабуся Клавдія Іванівна. Батьки пішли з життя, повертаючись пізньої осені додому на стареньких «Жигулях». Вони продавали на базарі м’ясо і молоко, і