Це йде з мого дитинства, яке припало на 90-ті роки, коли в мене не було не те що нових речей, а навіть іноді необхідних речей, адже, крім мене, в сім’ї було ще двоє дітей, я завжди соромилася цього, розумію, що на той час не всім жилося добре, але досі пам’ятаю той момент, коли моїй подрузі купили золоті сережки, я навіть про таке мріяти не могла
Розумію, що порівнювати своє життя із життям інших людей, тим більше подруги, справа невдячна. Я всім заздрю, а особливо їй і нічого не можу з собою вдіяти. Може,
Дійшло до того, що бабуся свекрухиної плем’ячки сказала, що спілкуватися зі мною не хоче, старший син їй писав, яка я погана моєму чоловікові, а свекор і зовсім сказав, що бачити мене не хоче
Мене звуть Аміна, мені 29 років, у мене чоловік та двоє діток. Заміжня вже 5 років, а живемо з чоловіком разом майже 10 років. До недавнього часу все
Чоловік прийшов зі своєї сім’ї лише з одягом, ми разом зняли квартиру, їли з однієї тарілки (оскільки посуду більше не було) працювали дні та ночі. Його батьки ніколи до нас не приходили, мотивуючи тим, що як будете у своїй квартирі жити, то ходитимемо, потім переїхали до своєї квартири
Оскільки потрібно виговоритися, сварок із хати виносити подругам або своїм батькам не хочу, то вирішила виговоритись тут. Мені важко спілкуватися із сім’єю чоловіка, і це сталося поступово. З
Багатьох дітей приводили батьки і попереджали, що дитина поїла вдома, щоб не змушували їсти кашу в групі, але одного разу нова нянечка, всім наказала їсти кашу, щоб тарілки були порожні
Прочитала історію про те, як важко зараз працювати нянею, і байдуже де, у дитячому садку чи з домашньою дитиною. Згадую своє дитинство та дитячий садок, коли багато дітей
Я могла б і раніше вийти заміж, пропозиції були, але була дуже закохана в чоловіка подруги, їй справді пощастило з ним, саме його образ заважав тверезо дивитись на шанувальників
Познайомилася з чоловіком, бачу, що сподобалася йому, але доводиться самій виявляти ініціативу. Ігор і сам не знає чого хоче. Нам обом уже за 30 років, час і про
Прекрасна зовнішність, вища освіта, успішна кар’єра, я вважала, що із заміжжям проблем не буде, але вийшло так, що я у свої 30 років досі одна, уваги з боку чоловіків теж поменшало
Я була улюбленою дочкою тата, може тому, що єдина і довгоочікувана дитина. Батько називав мене принцесою, а я хотіла знайти чоловіка, щоб був такий самий гарний, надійний, як
Нині братові 42 роки, і він досі живе з мамою, вибирав наречених, допоки став нікому не потрібен, він зараз з великою лисиною та животом, без роботи, але мамі це не заважає його хвалити, а мій чоловік сам збудував будинок за містом, керує невеликим колективом у будівельній компанії, але все одно мама його недолюблює
Батька не стало, коли мені було 10 років, а братові 14 років. Мама всю свою увагу відразу ж перенесла на брата, говорячи, що тепер він єдиний чоловік вдома,
Загроза нашій дружбі прийшла, звідки ми обоє не очікували — від наших дружин, ще до одруження вони не дуже сподобалися одна одній. Як ми не намагалися їх потоваришувати, нічого не вийшло
Так вийшло, що друзів у мене в школі було багато, але справжнього друга, такого, щоб завжди і скрізь разом, щоб поговорити до душі, не було. І ось в
учить совість, що я обманюю власну матір, ми завжди жили скромно, з самого дитинства грошей мені на кишенькові витрати не видавали, все чітко і по копійчині (на сніданки, проїзд тощо), але все необхідне завжди купували
Мене останнім часом дуже мучить совість, що я обманюю власну матір. Ми завжди жили скромно, з самого дитинства грошей мені на кишенькові витрати не видавали, все чітко і
Мене дратує, що я живу, як у гостях — мама чоловіка може прийти будь-якої миті і господарювати тут, навіть у вихідні, поки ми спимо, вони приходить і готує їжу, хоча в нас все є, а зараз взагалі, коли кудись йду, то маю звітувати всім родичам – діду, мамі та дядькові
Мені 19 років. Майже рік, як я вийшла заміж. Чоловік старший за мене на 9 років але, незважаючи на це, ми дуже схожі. Ми з різних міст, я

You cannot copy content of this page