Мені було 50 років, я розлучена, за плечима три невдалі шлюби, двоє дітей та четверо онуків, а так хотілося кохати і бути коханою, але дозволити собі знову потрапити до цього капкану я не могла, 10 років я була одна, але під час поїздки маршруткою я розмовляла з водієм, він зробив мені комплімент, а я збентежилася як школярка
Читаючи чужі сповіді, подумала, що теж можу поділитись своєю життєвою історією з читачами. Тим більше що в моєму житті було багато чого доброго і не дуже. Але ніколи
Під час сварки коханий почав захищати свекруху, а ми з дитиною йому виявились не потрібні, ми живемо окремо, але свекруха попалася мені дуже ревнива, зла і заздрісна, вона не хоче давати нам жити разом, намагається завжди нас роз’єднати, всяко намагається мене принизити, у цьому їй допомагає братова дружина, із самого початку вони мене не злюбили і намагаються через чоловіка мені насолити, у нас постійно були скандали, бо він захищав свою матір та родичів, а мене ображав
Чоловік захищає свекруху, а ми з дитиною йому не потрібні. Я живу з чоловіком окремо, але свекруха попалася мені дуже ревнива, зла і заздрісна. Вона не хоче давати
Невістка іншомовна, чужого нам менталітету, тим не менш, це не завадило нам жити мирно і добре два роки разом, в одному будинку, два роки до їхнього весілля, багато неприємного було сказано одне одному, не в зв’язці свекруха-невістка, як не дивно, а свекор-син-невістка, ми мали необережність, дурість, відкрито висловити синові свою думку щодо його передбачуваного одруження, син всю нашу розмову передав їй і невістка почала мстити
Миритися чи не миритися із сином та невісткою? У мене затяжна сварка зі старшим сином і невісткою. Повний розрив стосунків майже протягом 2,5 років, тяжких років. Синові 36
Половину своєї зарплати дружина віддавала мамі, до нашого сина жодного інтересу, завжди слухала і маму, сестру та тестя і завжди загрозою було, що вона піде, що я не потрібен і як мені пощастило з такою дружиною, і ця думка активно підтримувалась тещею, аж до загроз зібрати валізи, до того ж мені, при цьому ми жили у моїй квартирі
Дружина вчасно зрозуміла, що сім’я для неї важливіша. У мене так само було, як у автора історії, де чоловік захищає свою матір, а до дружини та дитини байдужий.
Мене назвали на честь бабусі — Любою, я казала подрузі, що мені дуже подобається ім’я Кіра, і якщо буде донька, то назву її саме цим ім’ям, заміж із подругою вийшли в одному році, вона влітку, а я восени, подруга народила доньку на два місяці раніше та назвала її Кірою, я тим часом вже чекала на дитину і подруга знала, що в мене теж буде дівчинка, я була шокована, дізнавшись, як подруга назвала свою дочку
Подруга вкрала ім’я моєї дочки. Я маю подругу, яку я вважаю сестрою. Точніше, я вважала раніше. Вона одна в сім’ї, я теж не маю братів і сестер. Тому
Свекруха випила, зайшла до мене в кімнату, та й давай ображати, що я гуляюча, що синові діти зовсім не його, що я нахабніла, сказала: «Речі такі носиш, звідки вони в тебе? Щоразу по кілька разів на день переодягаєшся у своє вбрання», це означає, що я підробляю у сауні, адже чоловіків я завжди цікавила, свекруха казала, що хоче, щоб я зібрала речі і своїх дітей, і поїхала звідси куди хочу або до своїх батьків
Свекруха мене образила і я не можу її пробачити. У моїй голові теж виникає питання, миритися чи не миритися зі свекрухою.  Ми із чоловіком разом 19 років, є
П’ять років тому ми дозріли та купили свою дачу, спочатку ділянку, а потім збудували котедж із лазнею, без сільського господарства, 2 роки тому у брата дружини виникли проблеми із фінансами, батьки дружини дачу продали, з умовою, що коли все вирівняється, куплять знову, але все це так і залишилось, тож попросили батьки дружини, щоб ми дозволили їм їздити до нас, коли нас немає або ми не проти, вийшло як у приказці, даси палець, по лікоть відкусять
Родичі дружини вважають нашу дачу своєю. У мене дружна сім’я – дружина, двоє дітей. У моїх батьків є дача та у батьків дружини теж є дача. Точніше була. Ми
Цього року ми закінчували ремонт у новій квартирі та на 3 місяці переїхали до мами, бо вона має велику трикімнатну квартиру, місця мало вистачити всім, виявилося, що мій чоловік категорично не пристосований жити із мамою, а мама із зятем, останньою краплею став скандал, після якого я підійшла до мами і запитала, чи розуміє вона, до чого можуть привести її постійні причіпки до мого чоловіка, чи вона розуміє, що якщо йому завтра все набридне і він збере речі і піде
Я рада, що мені не довелося обирати. Я дуже люблю свою маму, вона чудова людина, дбайлива, чуйна, добра. Я часто читаю про те, що після заміжжя (одруження) дочки (сина),
Виходила з магазину з повними пакетами і товариш люб’язно оголосив мене підвезти, ну і йому по дорозі, начебто, і в цьому жесті я нічого страшного не побачила, так багато хто робить — сусіди, знайомі, живемо у невеликому селі, все, як на долоні, пізніше я дізналася, що того вечора цей товариш загуляв з друзями і провів невідомо де ніч
Нещодавно я потрапила в таку ситуацію. Пішла до магазину за продуктами (справа була ввечері) і, виходячи, зустріла свого давнього клієнта по роботі. Виходила з магазину з повними пакетами
У Броварах ми жили в комуналці дуже бідно, тож вирішили продати та придбати маленький будинок в селі, так і зробили, проте все одно залишилися бідними, родичи нехтують з нами спілкуватися, мовляв, ми дуже мало заробляємо та заощаджуємо навіть на їжі, але іншого виходу не видно
Родичі вважають нас бідними та не хочуть спілкуватися. Я із села. Бідна, багатодітна сім’я. Виїхала до міста. Навчалася, вийшла заміж, народила дитину. Донька була болісною, дуже нервовою. Чоловік працював.

You cannot copy content of this page