Життєві історії
У цій квартирі все гриміло гучніше, ніж належить: кришки каструль, ножі в шухляді, голос свекрухи. Навіть чайник свистів так, наче щойно дізнався гірку правду і тепер вважав своїм
— Геть звідси! — голос Жені зірвався на вереск. — Як же ти мені набридла! Я так і застигла в передпокої з пакетом домашнього сиру в руках. Женя
— Так, мама в мене виглядає чудово, квітне, наче троянда, ніхто їй її літ не дає, — розповідає Ірина подрузі, помішуючи ложечкою остиглу каву. — Але зараз вона
Катя піднялася східцями у вагон. Провідниця, зайшовши слідом, брязнула ключем, зачиняючи двері. — Проходьте, дівчино, не стійте в тамбурі, — квапила вона. Вагон сіпнувся, і Катя ледве втрималася
Славко беріг свою матусю, і не розповідав їй, що в батька з’явилося нове захоплення – молоденька жінка. Він ділився з нею зовсім іншим: жалівся, що в університеті все
«Знаєш, рік мама хворіла, я виснажилася до краю, — ділиться Віра Федорівна з подругою. — Узимку її не стало, а мені просто необхідний був відпочинок». — Мала повне
Дружина пішла від нього, коли вже п’ятий місяць носила дитя під серцем. Звісно, мама Олега одразу завела свою улюблену платівку: мовляв, дитина то не його. І співала вона
— Аліночко, та я ж допомогти приїхала! — щебетала свекруха, вже перевдягаючись у свій «парадно-вихідний» домашній халат, який завбачливо прихопила з собою. Аліна розгублено позадкувала вглиб квартири під
— Тату, я більше не хочу його бачити! — вередливо витягнувши губки, сказала Галинка. — Доню моя, ти ж сама просила саме цього цуцика, а тепер, погравшись, просиш
Марія Семенівна прокинулася ще вдосвіта, хоча будильник давно вже не заводила. За вікном висіла сірувата груднева мряка, крізь яку ледь пробивалися тьмяні вогники в будинку навпроти. Жінка підвелася