— Яка ж ти щаслива, чоловік любить тебе, піклується. А ти прямо цвітеш! — Так, мені пощастило з моїм Колею, але ж я ще й сумнівалася, виходити за нього чи ні. Вітька проходу не давав, але він занозистий був, та й спритний дуже. Тож мій Коленька виявився турботливим і рукатим
Після обіду Таїсія сиділа на кухні біля вікна й насолоджувалася чаєм із цукерками, коли помітила, як на подвір’я зайшла сусідка Валентина і привітно махнула їй рукою. Таїсія у
– Ви при надії. Хіба це не очевидно? Я не дозволю, щоб через таких, як ви, діти бачили таке життя
Я стояла на касі з торбою в руках, щоб спакувати куплене, як касирка завелась не на жарт. Мені було так соромно за її слова сказані в мою адресу.
– Може, тобі варто поговорити з батьками? Можливо, вони зможуть тебе зрозуміти
– Зі своїм Сашком ти все життя в заштопаних колготах ходитимеш, Маріє! Ти про таке життя мріяла? – сказав мені тато, коли я прийняла остаточне рішення. Я зробила
Я дивилася на стіл, слухала тишу квартири і не могла зрозуміти, це сон чи реальність
В п’ятницю я повернулася додому швидше ніж зазвичай. Діти вже спали, а ось Віктора ніде не було. На кухні я побачила пляшечку червоненького, яка була майже пуста і
Проблеми почалися, коли Ганусі виповнилося 13. Вона стала грубою. Її кімната нагадувала звалище
– Тату, це моє життя і ти мене не повчай. Годі вже. Не маленька, – сказала дочка. – А ти розумієш, Ганнусю, що твої вчинки – це тягар,
– Ти розумієш, що не можна так з дитиною? Вона ж усе бачить і відчуває!, – сказала я до невістки
Мій син виховує донечку, яка в нього від першої, непутящої дружини. Друга ж його, Світлана, на перший погляд, була хороша. З Віктором в них спільний син. Але побачивши,
Накрила стіл, приготувала купу всього: закуски, салати, гаряче – усе як годиться
Вже кілька місяців мама чоловіка не торкається в нашій квартирі ніякої їжі, жодних моїх страв чи запропонованих їй напоїв. І я не знаю, як це виправити, як свою
Час від часу з’являвся у батьків: відіспатися, від’їстися, перехопити грошей — і пропадав знову. Зараз Григорію було сорок п’ять, а виглядав він не краще, ніж ровесники Ганни Василівни. З’являвся Григорій у матері завжди стабільно в день пенсії
З важким зітханням Ганна Василівна поставила до холодильника вже охололу запечену курку. Поруч, на полицях, самотньо стояли дві салатниці з простими салатами, акуратно нарізані шматочки сиру та ковбаски,
Оксана пішла в декрет, і грошей, які заробляв Дмитро, ледь вистачало на необхідне
– Ти коли-небудь думала, мамо, що гроші для тебе важливіші за моє щастя? – сказала Оксана, опустивши голову, але її голос звучав твердим. Я застигла, тримаючи телефон у
Я намагалася бути ввічливою, адже це його мама. Але з кожним роком ставало все важче
Я з відвислою щелепою застигла посеред власною кухнею, немов зачарована, і дивилася, як моя свекруха Ніна Василівна варить борщ. А точніше, на те, що вона робить, і як

You cannot copy content of this page