Життєві історії
«Знаєш, рік мама хворіла, я виснажилася до краю, — ділиться Віра Федорівна з подругою. — Узимку її не стало, а мені просто необхідний був відпочинок». — Мала повне
Дружина пішла від нього, коли вже п’ятий місяць носила дитя під серцем. Звісно, мама Олега одразу завела свою улюблену платівку: мовляв, дитина то не його. І співала вона
— Аліночко, та я ж допомогти приїхала! — щебетала свекруха, вже перевдягаючись у свій «парадно-вихідний» домашній халат, який завбачливо прихопила з собою. Аліна розгублено позадкувала вглиб квартири під
— Тату, я більше не хочу його бачити! — вередливо витягнувши губки, сказала Галинка. — Доню моя, ти ж сама просила саме цього цуцика, а тепер, погравшись, просиш
Марія Семенівна прокинулася ще вдосвіта, хоча будильник давно вже не заводила. За вікном висіла сірувата груднева мряка, крізь яку ледь пробивалися тьмяні вогники в будинку навпроти. Жінка підвелася
Свекор без стуку влетів до спальні молодят і різким рухом стягнув ковдру з невістки: — Підйом! Настя, схопившись спросоння, прикрилася руками й розгублено закліпала очима. Зовсім не так
Кажуть, людині потрібна людина… Дмитро сидів на парковій лавочці, повторюючи цю фразу з таким болем, що не зважав ані на холод, ані на перші сніжинки, які цьогоріч падали
«Викинув, — мало не плачучи, розповідає Антоніна подрузі. — Усе зібрав і відніс на смітник рано-вранці, поки ми ще спали. А потім запропонував мені просто здати в магазин
Кажуть, що між зятем і тещею завжди іскрить, але я, щиро кажучи, ніколи не думала, що наші стосунки можуть стати такими напруженими. Так уже вийшло, що мені стало
«Дай Боже, аби моя свекруха була такою, як ваша!» — так мені тепер часто говорять знайомі, коли я розповідаю про Олену Сергіївну. Не можу сказати про неї жодного