У мене цей рік був роком змін, я хочу назавжди закрити цю сторінку. Я пішла від чоловіка, який ревнував мене навіть до телевізора, новин, політиків. Це був кошмар, всі види принижень, він gогрожував nf принижував, грошей на продукти не давав (я не працювала, немовля, у декреті).
Так шкода було все руйнувати та йти. А він руйнував мене щодня. Скільки я отримувала по голові… А коли тест на виявився позитивним, я повідомила його, запитала, що робити далі. Боже, що він тоді зі мною зробив…
Я пішла, дитину не вдалося врятувати. Довго відновлювалася. Він благав повернутися, зрозумів, усвідомив. Повернулась, дочка його дуже любить. Прожили ще два місяці, все знову повторилося, кричав ночами, лякав дитину, я пішла. Ось уже два місяці мешкаю у батьків, знайшла роботу, відкриваються нові перспективи.
Я закінчила курси, подала документи на отримання гранту, щоби відкрити свою справу. Донька нарешті заговорила, їй лише два роки. Я рада, що немає цього хаосу, так спокійно жити стало! Мені знову кажуть, що я вродлива, мені знову кажуть, що я професіонал у своїй справі, що я хороша мама.
Я перестала чути щодня, що я нікчемна, потвора, нікому не потрібна погана мати. Що я нічого не знаю і не вмію, що я тупа. Він вибачається і просить повернутися, обіцяє, але потім погрожує. Я вже нічого не боюсь. Дуже здорово жити без таких чоловіків. Не бійтеся обірвати хибне коло насильства і нелюдського ставлення до себе.
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…
Я вже давно помітила одну дивну річ. Шлюби іноді розвалюються не від великих потрясінь. Не…
Я тільки зняла пальто в передпокої, коли з кухні донісся гучний гуркіт. Вова грюкнув порожньою…