Чоловік наполіг на шлюбному договорі, який вигідний лише йому. Ми з чоловіком дуже часто сваримося через гроші. Мабуть, спочатку наші думки з приводу сімейного бюджету були різні.
Я, наприклад, хотіла б загальний бюджет, щоби звідти разом розподіляти гроші. А чоловік хоче змішаний, тобто його 2/3 зарплати у загальну касу, мою 1/3 сюди ж і решту залишатиме кожен на подушку безпеки.
Заробляє він у 2 рази більше за мене. У нас немає квартири у власності, ні в нього, ні в мене. Тобто я маю, де жити, але це квартира батьків, там чоловік жити не хоче. Я пропонувала винаймати житло. Чоловік вважає, що треба купити свою, аніж платити за оренду.
Він має певну суму на кредит, тож запропонував оформити шлюбний договір, що якщо купує за власний кошт і сам платить цей кредит на житло, то квартира дістається тільки йому. І стосовно мене таке ж правило, якщо я куплю. Спільними коштами купувати не хоче, каже, що мені не довіряє.
Ось ми підписали такий договір. Тепер постає питання про бюджет: якщо його квартира тільки його і велика частина зарплати йтиме на погашення кредиту, то що повинна робити я? За такого розкладу в умовах шлюбного договору я повинна вносити за їжу?
Я думаю, що з мене достатньо приготування, прибирання, побутові справи. Я керую машиною, тобто їздити за продуктами і у справах теж з мене. Працюю багато, але намагаюся встигати робити й домашні справи. Також справедливо, якщо я оплачуватиму свої витрати сама, тобто салони, машину, бензин, і збиратиму на свою квартиру.
Мені теж потрібна квартира, якщо так подумати. А якщо я вноситиму 1/3 до загального бюджету на їжу, повністю вести побут (чоловік не хоче нічого робити по дому), то як я накопичу на квартиру? Тобто в нього буде гаситися кредит і побут влаштований, а я без нічого залишаюся у разі розлучення.
Він же зазначив, що не довіряє мені з квартирою. Тобто ми матимемо роздільний бюджет. Не знаю, чи справедливо я думаю, і чи погодиться він.
— Ану посунься, Петровичу! Габарити в тебе, прямо як у моєї Галі! Добре тебе годують,…
— Тітка Валя була найстаршою з п’ятьох дітей, і це, мабуть, визначило всю її долю,…
Свекруха закочує очі так драматично, ніби грає головну роль на сцені театру, і, сьорбнувши чаю,…
Він прокинувся від важкого, глухого кашлю, який роздирав груди. Хвилин п’ять просто лежав, дивлячись у…
Маруся затулила обличчя долонями і розридалася — голосно, по-дитячому, згинаючись навпіл від кричущої несправедливості та…
— Я взагалі не розумію... От чесно, мені ніколи не стати такою свекрухою! У мене…