Не знаю, як мені жити далі, ні роботи, ні житла, ні грошей та й сім’я теж скоро розпадеться. Почну з того, що в мене було все добре, була хороша робота, а за своєю дурістю я втратила її, думала, що знайду краще.
Тут ще й несподівано дізналася, що чекаю дитину, і пошуки роботи увінчалися крахом, бо в такому стані на роботу ніде не беруть. Мій громадянський чоловік спочатку зрадів, що у нас буде дитина, зате потім не знаю навіть чому, але життя перетворилося на пекло.
Щовихідних він почав пити, та й посеред тижня може прикластися до пляшки. Це, напевно, у всіх мужиків логіка така, що раз ти в положенні, то куди ти вже подінешся, все терпітимеш, та й кому ти така потрібна?
Минулими вихідними він прийшов додому, що ледве стояв на ногах. Звичайно, посварилися, і він підняв на мене руку. Я зібрала речі та поїхала до міні готелю.
Залишила там речі і вийшла попалити, знаю, що ви одразу захочете сказати, що це погано, але з постійними стресами не можу кинути цю шкідливу звичку. До мене підійшов незнайомий хлопець, ми з ним довго розмовляли, і потім я з ним переспала, що зараз навіть згадувати гидко, сама не знаю, чому я це зробила?
Чи то від образи, чи то від самотності на той момент. Потім мені зателефонував чоловік, і я приїхала назад додому, хоча зараз одне з одним, як і раніше, не розмовляємо.
Дитину цю ненавиджу, через це я не можу влаштуватися на роботу, інакше стала б незалежною від обставин і тоді б точно від чоловіка поїхала. Позбавитися від дитини нема грошей, та й на пізньому терміні цього лікарі робити не будуть.
От і живу в страху, що дитина небажана, постійні стреси через сварі з чоловіком, а раптом вона хвора народиться? Та й із чоловіком жити після всього, що він зробив, не можу, були б гроші, поїхала б, куди очі дивляться.
Ще мучить і те, що переспала з якимсь незнайомим хлопцем не від великого розуму, тепер думаю, а раптом він заразив мене чимось? Набридли ці чотири стіни, сил немає, просто вити хочеться від безвиходя.
