Як тільки донька пішла до школи, так і почались у сім’ї проблеми. До повсякденних турбот додалися ще й домашні завдання, шкільні збори.
Донька зараз у третьому класі, постійно скаржиться, що вчителька її не любить, постійно чіпляється до неї. Чоловік каже, що не варто слухати її, діти схильні перебільшувати.
Але я не можу залишити все як є. Запропонувала чоловікові сходити до школи і поговорити з вчительною, але він відмовився, сказавши, що такі розмови, як і класні збори, не приносять користі.
Дитина чи хоче вчитися чи не хоче. Це він так вирішив після того, як кілька разів сходив на збори та прийшов дуже незадоволений.
Сказав, що вчителька весь час говорила про кількох дітей, постійно хвалила їх, ставила їх батьків на приклад іншим, як треба з дітьми займатися. Чоловік вважає, що збираючи батьків, потрібно не натякати на репетиторство, щоб у дитини були хороші позначки, а говорити конкретно про кожну дитину, проблеми класу.
Я з ним згодна, але коли ми пропустили кілька зборів, посилаючись на зайнятість, донька сказала, що вчителька її потім лаяла при всьому класі, сказала, що батькам не цікаво, як вона навчалась, тому такі й оцінки. Хочу зустрітися з вчителькою і почути її версію того, що відбувається, чому вона з’їлася на дитину.
Ми завжди здаємо гроші на все, і на подарунки їй, але не бігаємо, як деякі мами до неї постійно з презентами може звідси і таке ставлення. Я згадую своє навчання у школі, як ми всі класом буквально обожнювали вчительку, у неї не було улюбленців, вона до всіх ставилася однаково.
Напевно, справжні педагоги зараз дуже рідкісні. Дуже прикро через це.
