У шлюбі ми 1,5 роки, є маленька дитина. Наші стосунки до шлюбу були просто казковими.
Він був таким дбайливим, в його очах я бачила кохання та ласку. Я часто згадую той час, коли я була щаслива.
Після народження дитини ставлення чоловіка дуже змінилося до мене. Якщо раніше він мене обіймав, говорив ласкаві слова, дарував подарунки, то після появи дитини цього практично немає.
Ще до нашого шлюбу він мріяв про дитину. Зараз він поїхав на роботу (працює далекобійником) каже, що дуже любить, хоча коли вдома дуже рідко каже, що любить і всякі ніжності.
Коли ми разом він інший, мене ніби немає, тільки коли близькість потрібна, тоді згадує про дружину. Постійно він з дитиною або у телефоні, коли вільний.
Ні, я не ревную, просто думаю, що і дружині треба звертати увагу. Спимо ми окремо, дитина не хоче спати в ліжечку, а зі мною.
Чоловік каже, що втрьох йому незручно спати. Мені не вистачає від чоловіка ніжності, як зробити, щоб він знову дбав, говорив ласкаві слова, перестав мене обзивати (буває таке, навіть часто, один раз образив мене, але сказав, що такого більше не повториться).
Чоловіку не подобається мій характер, хоче, щоб я постійно робила, як хоче він. І якщо він вважатиме за потрібне так, то так і зробить, для нього немає такого, як «порадитися з дружиною».
Допоможіть мені зрозуміти дії чоловіка, чи не розлюбив він мене?
