І ось учора зателефонувала мама і каже, що онука не хоче з нею спілкуватися та не відповідає на телефонні дзвінки

Моїй дочці 15 років. Як і з будь-яким підлітком, проблем вистачає, але я намагаюся її не втомлювати моралями, як правильно жити. А ось моя мама любить її виховувати, повторювати, що у такому віці вона вже мало не годувала всю родину.

Доньці не подобається, коли їй таке кажуть, відповідає, що це було давно, було інше життя і їй не цікаво, як жила бабуся на той час. І ось учора зателефонувала мама і каже, що онука не хоче з нею спілкуватися та не відповідає на телефонні дзвінки.

Я спитала у доньки, чому вона ігнорує бабусю. Вона відповіла: «а я її заблокувала, набридла вже».

Я попросила розблокувати, але дочка вперлася, що бабуся псує їй життя. Я спробувала пояснити мамі, що не треба набридати їй і дзвонити кілька разів на день.

Мама образилася, сказала, що в дитинстві стільки сил та часу віддала онучці, а тепер виходить, не потрібна. Я у цій ситуації на боці дочки, але як переконати маму змінити своє ставлення до ситуації?

Я розумію, що моя мама не припинить вчити доньку, як правильно жити. Коли вона питає в неї, як справи, то потім завжди критикує.

Я розумію, що коли донька буде дорослішати, то з часом почне більше розуміти бабусю. Але наразі вони не розуміють одна одну.

Скоро в моєї мами буде День народження. Я розумію, що якщо вони не примиряться, то дочка навіть по телефону її не привітає.

Моя мама на це дуже образиться. Образиться й на мене також. За те, що не поговорила зі своєю дочкою.