Я точно не знаю, скільки він заробляє, не дуже розумію його фінансову ситуацію. Я не приховую свій бюджет від нього і нещодавно поділилася, скільки заробляю на місяць

Ми з моїм коханим Василем живемо разом півроку. Він переїхав до мене, до того я жила з двома дітьми (20 і 13 років).

Я винаймаю житло і оплачую всі рахунки по будинку. Ми обоє працюємо.

Я точно не знаю, скільки він заробляє, не дуже розумію його фінансову ситуацію. Я не приховую свій бюджет від нього і нещодавно поділилася, скільки заробляю на місяць.

У нього свій бізнес і йому, можливо, важко зрозуміти, скільки він заробляє на місяць, тому кілька разів, коли я спробувала порушити цю тему, він якось не точно все пояснив. Перед тим, як він переїхав до мене, я запропонувала йому суму його вкладення за місяць – це 3 частина моєї оренди.

Він погодився, і я про це більше не думала. Я розумію, що нас троє, а він один, тож запропонувала йому лише 3 частину.

Продукти в будинок, загалом, я купую, хоча він теж робить іноді покупки, але не регулярно, коли я його прошу. Коли ми їмо десь у ресторанах, він завжди платить.

Коли ми їздимо кудись, я намагаюся витрати поділити, наприклад, він платить за таксі, а я оплачую розваги або дорогу додому. Але це коли ми вдвох, а коли ми втрьох (я й моя молодша дочка), я намагаюся платити за їжу також, тому що я так не можу.

Вважаю, що він не повинен постійно платити за мене та мою дочку. У нього є дорослі діти, молодшому 18 (вчиться в університеті) та старшій 24 (працює). Він іноді допомагає їм фінансово, але стосунки у них так собі.

Він платить за їхнє медичне страхування та за навчання молодшого. Він і я виплачуємо кредити за свої машини окремо, я плачу за всі рахунки по дому, плачу за свою машину помісячно і він платить за свою теж.

У нас окремі зобов’язання щодо виплат. Ми живемо разом, проводимо час разом, подорожуємо, спілкуємось і мене повністю влаштовують такі стосунки (його, сподіваюся, теж). Але виникають ситуації, коли я не розумію, як правильно вчинити.

Наприклад, покупка чогось нестандартного в будинок або якщо хтось із нас хоче купити щось велике та дороге. Як бути в цій ситуацій, як припинити відчувати дискомфорт від того, що з одного боку за тебе платять і за тебе вирішують, а з іншого – не звалити чоловічі обов’язки на себе?

Може, має сенс домовитися про загальний рахунок у банку, складати туди всі гроші і не звітувати одне перед одним про витрати? Хто як вирішував таку ситуацію (на практиці, а не теоретично), підкажіть, будь ласка.