І я, і чоловік зі звичайних, небагатих сімей, житла свого не було, ми жили у моїх дідусі та бабусі у старому будинку

Ми із чоловіком у шлюбі вже 12 років. В нас двоє дітей. Старшому синові десять років, доньці три роки.

Коли ми тільки-но одружилися, жили матеріально дуже важко, грошей на все не вистачало. І я, і чоловік зі звичайних, небагатих сімей. Житла свого не було, ми жили у моїх дідусі та бабусі у старому будинку.

Там же народився наш первісток. Чоловік намагався організувати свій бізнес. І незабаром у нього вийшло і наші справи пішли на лад. І через п’ять років у нашої родини з’явилися серйозні гроші.

Ми купили хорошу квартиру, кілька автомобілів, часто виїжджали на відпочинок за кордон. Коли син пішов до першого класу, я народила дівчинку. Чоловік був просто у захваті.

Звичайно, я не працювала, займалася тільки дітьми та будинком. Справи у його фірмі з кожним роком йшли все краще.

Тоді він прийняв на роботу своїх рідних брата та сестру. Зарплату їм зробив просто космічну.

За кілька років роботи у чоловіка його родичі купили собі квартири та машини. Його батькам ми побудували чудовий будинок у передмісті. Під приводом, що це для онуків.

Але фактично вони допомагають лише своїй дочці. Зараз до нашої родини йде зовсім невелика частина доходів від бізнесу.

Звичайно, мені вистачає, але якось дуже прикро, що коли бізнес чоловіка тільки будувався, рідні чоловіка зовсім не допомогали, а тепер всі крутяться навколо мого чоловіка.

Я намагаюся йому про це сказати, але він тільки сердиться. Каже, щоб я не лізла не в свою справу.

Радиться він тільки з ними, а я дізнаюся про все останнє. Шановні читачі, порадьте щось.