Я завжди вважав себе людиною врівноваженою, уникав конфліктів, намагався не тримати зла, не мстити, входити в становище людей та пробачати їх. Адже такі негативні емоції роблять нас черствими. Не міг так само зрозуміти деяких людей, які довго тримали в собі біль і образу, і цей весь негатив їх з’їдав зсередини.
«Опустіть, забудьте, вибачте, і вам легше буде жити», — казав я їм. Чому ми повинні відчувати полегшення та задоволення лише тоді, коли кривднику стане погано?
Проживши велику частину свого життя без жодних таких моментів, я вважав себе щасливою людиною. Мене ніколи не зраджували жінки, ніколи не зраджували друзі. Я думав, що так буде завжди, але мій життєвий девіз «не роби нікому погане, у відповідь отримаєш те саме» несподівано дав збій.
Сталося це з колегою, якому я, можна сказати, був наставником не лише по роботі, а й по життю. Я до нього завжди ставився як до брата, він сумлінно ставився до роботи, був пунктуальним, хоча ми не були близькими друзями, скоріше нерозлучними колегами.
Я йому допомагав, радив, він зважав на мою думку, і ставився з великою повагою до мене, так, принаймні, він позиціонував себе. Не хочу перераховувати, що я зробив для нього, не в цьому діло.
Просто коли мої інтереси пішли всупереч його інтересам, він повернувся до мене спиною. Коротко поясню, що сталося.
Він відпросився з роботи, щоб з’їздити додому, забув деякі речі і попросив мій скутер, щоб не затриматися в пробках на дорогах, довелося дати, він не вперше просив, і я ніколи не відмовляв. Але доки він їхав додому його збила машина.
На щастя він не сильно травмувався – забій коліна та перелом середнього пальця. Від мого скутера майже нічого не залишилося.
Я йому сказав відразу: «Не хвилюйся за скутер, найголовніше що з тобою все нормально. Скутер полагодимо, тим більше ти не винен, страховка є, все ок».
І ось тут починається! Краще він був би винним, ніж те, що я пережив. Коли я пішов до страхової компанії, мені сказали, що страхова компанія відшкодує мені повністю вартість скутера (4.000 євро) і десь 3000 євро отримає мій колега компенсацію за травми.
Коли я про це сказав колезі, він сказав, що він не згоден на це, і що він поговорив з адвокатами, вони будуть позиватися до страхової компанії, щоб узяти набагато більше компенсації.
Я сказав: «о’кей, це твоє право, але просто мені не робитимуть скутер, я ніби зараз залишаюся без нічого і не можу чекати». А він мені: «Зрозумій, я не можу втратити такий шанс, мені треба дочку видати заміж, я на ці гроші зроблю весілля. Може, зачекаєш, доки буде засідання по справі, і я потім тобі компенсую».
Не знаю, правильно я вчинив чи ні, сказавши, що не можу чекати на засідання, яке невідомо коли буде (через рік чи через 5 років), а мені потрібен мій скутер зараз.
На що мені відповів: «Іди тоді судись теж зі страховою компанією, вони зобов’язані тобі його зробити у будь-якому разі».
Я зателефонував до страхової компанії, вони мені відповіли, якщо водій травмований, то в першу чергу він повинен взяти компенсацію, а вже потім за транспорт сам власник.
У мене в голові була повна плутанина, і мені страховий агент роз’яснив простими словами, що мій колега мене обдурив, але вони таки полагодять мій скутер, щоб не мати справу зі мною теж, тільки різницю не компенсувати, а просто відремонтувати.
Мені нічого не залишалося робити, як взяти ці 2 000 євро за ремонт, додати ще 2000 своїх і купити новий скутер, бо не хотів їздити на розбитому і відремонтованому скутері.
З того часу я не розмовляю зі своїм колегою, навіть не вітаюся з ним. Мені стало прикро, що він нашу дружбу проміняв на якесь весілля.
Я знаю, що роблю неправильно, він думав лише про свою вигоду, але мені було прикро, що він побачив свою вигоду на шкоду мені. Я точно знаю, що не зробив би так ніколи.
