Чоловік забрав у мене будинок і привів у нього свою коханку. Ми з чоловіком побралися, коли нам було по 20 років. Разом пережили важкі 90-ті. Важка хвороба була в чоловіка, лікувалися, піднімалися з бідності. Напевно, як у всіх. Але є один нюанс не як у всіх.
Мені від бабусі дістався будинок, не могла його оформити на себе та оформила на чоловіка. Я виросла в цьому будинку і почала там жити після заміжжя. Прожили ми 20 років, є дорослий син і тут чоловік загуляв.
Я впіймала його на смс. У нього зв’язок із жінкою три роки на той момент був. Біль та небажання жити. Я не знаю, як я все витримала!
У результаті, я розлучилася з чоловіком півтора роки тому, зараз я трохи прийшла до тями. Він створив усі умови, щоб я пішла до своєї матері. Він налаштовує сина проти мене, як тільки я подала на поділ майна.
По суду я виграла 1/2 свого будинку і 10000 доларів за машину. Не знала, з ким мешкала ці 20 років. Я змінила все у своєму житті, аж до країни проживання.
Але десь у глибині душі я сподіваюся, що в ньому лишилося щось людське. Минуло 2 роки після розлучення. Він у наш дім привів свою коханку. Чому мені так боляче, мене ніяк ця ситуація не відпустить, який урок я маю винести з цього?
Віз знав, що цей будинок дорогий для мене, знав, що меня подобалося там жити, та я й жила б, але він відсудив і мою половину будинку. Як це сталося? Досі не розумію, думаю, що він якось домовився, бо в його коханки родичка працює в суді.
Просто бридко від цієї ситація. А більше бридко від того, що ми з ним були разом 20 років, а він ось так зі мною зробив.
