Хочу розповісти свою життєву ситуацію про дивне ставлення чоловіка до дівчини нашого сина. Мій чоловік приділяє дівчині нашого сина надто багато уваги. Він дуже любить доглядати та загравати з нею. Він може прийти у гості, якщо син на роботі та запросити її поїхати до друга на дачу, подивитися його сад.
Він зникає з дому тихо, не повідомляючи мене. Каже, що їде один, а потім з’ясовується, що вони були з дівчиною сина.
Мені це не приємно. Я прошу так не робити більше, але чоловік наче не чує. Молодитися, намагається сподобатися, зі мною сперечається навіть через дрібниці.
Але з дівчинкою цією коректний, поважний, готовий просто подарувати всього себе. Нічого такого він в цьому не бачить. Але мені це не подобається. Зі мною він інший. Як йому пояснити, що так чинити не можна, я не знаю, адже ініціатива походить від нього.
І він ніби змагається зі мною, хто з нас кращий за життя. Доводячи це своїй мамі, що краще він, та й взагалі всім. І так поводитись просто безглуздо. Перед усіма він милий, але вдома показує себе у всій «красі». Невже до сивого волосся триватиме його ніжність до жінок?
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…
— Куди преш, невігласе, повилазило чи що?! — пролунало так лунко, що аж касирки в…
Той вечір починався як сотні інших. На плиті млів свіжий борщ, за стіною щось весело…
— Ти б, Демко, чоловіка свого хоч раз як годиться зустріла… — слова матері пролунали…
Коли багато років безупинно тягнеш на собі віз сімейних обов'язків, одного разу просто сідаєш на…