Я дуже втомилася від шлюбу. Разом з чоловіком 25 років, дочка вже заміжня і поїхала за кордон.
Із чоловіком мені завжди було складно. Він самовпевнений, владний та егоїстичний, все має бути так, як він сказав.
Мирилася з його складним характером через дочку. Він добре заробляв, забезпечував нас, ніколи не шкодував грошей.
Це чи не єдиний його плюс, та ще й приваблива зовнішність. Тепер хочу стати вільною, пожити так, як хочу, але чоловік не погоджується на розлучення, навіть погрожувати почав.
Почав випивати, став злим, ревнивим, підозрілим. Всім знайомим і дочці каже, що я маю коханця.
Але це не так. Я просто хочу жити сама.
Дочка на боці батька, мені дзвонить, радить взятися за розум і не дивувати на старості років. А мені лише 49 років, яка старість.
Запропонувала чоловікові деякий час пожити окремо, потім вирішити, чи будемо разом чи ні. Але він уперся і каже, що я кидаю його заради коханця.
Не розуміє, чому я не оцінила його. Я намагалася пояснити, що терпіла всі приниження лише заради дитини, тепер не бачу сенсу.
Були плани поїхати до дочки на місяць, а за цей час оформити розлучення, щоби від чоловіка подалі. Але дочка сказала, що я перекладаю свої проблеми на неї, що маю жити з її батьком.
Характером вона в нього, така ж егоїстка. Що робити не знаю.
Жити є де, батьки залишили квартиру, самі вже 5 років живуть на дачі. Але як зважитися?
— Оце так співчуваю! — Так, слів пристойних просто не підібрати... — А все тому,…
— П’ять років минуло, Наталко, — гірко всміхаюся я. — П’ять довгих років з того…
— Ви б бачили ті закочені до неба очі й чули те театральне, трагічне зітхання!…
— Послухати мою свекруху, то виходить, що нашу Риту ледь не звабили силоміць, ще й…
Я стояла в дверях спальні, дивилася на свого чоловіка, і серце болісно стискалося від жалю.…
Ніколи не думала, що стану тією самою «злющою свекрухою», яка лізе в гаманець до власних…