Мені страшно від думки, що я швидше за все не кохаю свого чоловіка. Він любить закочувати істерики, завжди наводить мені когось у приклад, може назвати мене тупою, якщо я з ним іншої точки зору.
Просто я вже не можу почуватися захищеною з цим чоловіком, тому що він завжди приймає точку зору друзів, своїх батьків, навіть якісь поради з телепередач правильніші за те, що я думаю. У нас із чоловіком немає спільних інтересів, різний спосіб життя, різна думка щодо виховання дітей (у нас немає дітей).
Навіть різні уподобання в їжі. Я не знаю, як мені бути, розумію, що я не щаслива, мені нема про що поговорити з ним, нікуди піти, та навіть уже якось нецікаво з ним гуляти, бо якщо ми починаємо розмовляти, то виявляється, що я в чомусь винна, або тупа, або думка в мене неправильна.
Як бути? Мені всього 26 років. Дуже хочу зустріти людину, з якою буде легко, якій цікаво, що я думаю, з якою можна будувати плани, або хоча б iпросто мати спільні інтереси.
Як мені відпустити людину, адже мені здається, що я зраджую йому. Допоможіть мені розібратися.
Я боюся не зустріти людину, якій буде цікава моя особистість, мої думки та наше майбутнє. А зараз я не маю з чоловіком майбутнього, бо все, про що я мрію, мій чоловік вважає дурістю і мріє сам про інше.
Я зрозуміла, що ми повинні відпустити одне одного. Але мені страшно від невідомості та боляче від розчарування.
— Мамо, персики будеш? — Нащо ти взагалі їх притяг? — роздратовано відмахнулася Любов Петрівна.…
Те, що її життя звернуло кудись не туди, Валентина усвідомила рівно о третій ночі. Вона…
— Ти зимові чоботи теж зараз забереш? Ніна кивнула на роздуту картату сумку біля порога.…
Мені 58 років. Маю старшу сестру Ларису, якій щойно виповнилося 60. Ми не чужі люди:…
Оленка навшпиньках зайшла на кухню і завмерла перед холодильником. Вона ледве дихала від передчуття. Вчора…
У нашій родині роками тримався непорушний закон: я на кухні спину гну, а свекруха —…