Моя мама побачивши, покликала сестру і сказала: “Дивися, який у цієї крутий телефон”

Я дуже заздрісна людина. Я абсолютно не вмію радіти за інших.

Якщо хтось купив машину, шубу або новий телефон, всередині все перевертається. В обличчя я посміхаюся людині, а всередині «точать думки»: «Ось пощастило тобі і явно не заслужено».

Коріння моєї проблеми полягає в тому, що я перейняла мамине ставлення в цьому питанні до чужих успіхів. Наприклад, якось у студентські часи, живучи з батьками, я працювала на важкій роботі і змогла накопичити на недешевий телефон.

Моя мама побачивши, покликала сестру і сказала: “Дивися, який у цієї крутий телефон”.

Так було завжди і так майже в усьому, але вона це заперечує, каже, що вона зовсім не заздрісна. Я живу не бідно, але й не дуже багато, здається, що за бажання я всього зможу досягти.

Але як побороти внутрішнього «демона», я не знаю поки. Кожну людину я просто проклинаю, а іноді бажаю зла.

Якщо хтось купив річ про яку я мріяла, раніше за мене, то я починаю дуже злитися. Потім тиждень немає настрою, всі думки тільки про те, що ця річ повинна належати мені, а та людина її зовсім не заслуговує.