Хочу поділитися своїми переживаннями та спогадами про наші «теплі» стосунки зі свекрухою. У шлюбі вже 19 років. З чоловіком стосунки чудові.
Почну з далекого 1999 року. Коли ми зустрічалися і надумали побратися, вона влаштувала цілу істерику, що йому ще рано сім’ю заводити.
Тільки з армії прийшов і т.д. Потім коли він все ж таки не передумав, почалася істерика, що нема на що грати весілля.
Мої батьки підключилися, допомогли, добре зіграли весілля. Далі через 2 роки дізналася, що чекаю доньку. Знову каже, що рано нам ще дитину, треба для собе пожити.
Я тоді ще вчилася. Матеріальні і всі труднощі з дитиною взяли мої батьки.
Потім через 2 роки повідомила, що чекаю сину. Вона каже: «дочка ще мала, навіщо ще дитина».
Попри все народила прекрасного сина. Відвідування були лише у свята.
Приїде у гості та сяде. Ні допомоги, ні з онуками поспілкуватися.
Далі стосунки стали чемно-натягнуті. Потім вирішили взяти кредит на житло. Вона мала порожню трикімнатну квартиру. Говоримо: «Продай, віддай нам частку, ми розрахуємось з кредитом хоч частинами». Не погодилася.
З онуками стосунки награні. Наприклад, якщо раптом на прогулянці онук описався, каже, що ці діти мають батьків. Нехай вони і міняють колготки.
Якщо онука її бабусею називала, каже: «я ще не бабуся, я ж не стара». І все в такому дусі.
Зате коли приїжджали до них, робили все — і робота на городі, і по хаті, і підлогу помити, і посуд. Потім ми чекали на третю доньку. Старші вже виросли.
Різниця у 16 років. Знову негаразд. Як це ви наважилися. Навіщо?
Ваші ровесники вже онуків няньчать. І зараз стосунки холодно натягнуті.
Натомість до молодшого сина ставлення прямо протилежне. Він привів дівчину з дитиною 6 років.
Ось вони зі свекром з нею займаються, а рідні онуки не потрібні. Моєму чоловікові і мені прикро.
Ми всього домагалися самі. Платили кредит.
А вони мешкають на всьому готовому. У квартирі трикімнатній. Навіть комуналку за них свекор платить.
А вчора чоловік прийшов до них у гості, а ця дівчинка каже: “Ти тут не ходи це моя кімната”.
Це у батьківському будинку, де він виріс. Стороння дитина. Прикро за таке ставлення до чоловіка та дітей.
— Діду, ну чого ти як не рідний? Тебе ж в інтернеті з руками відірвуть!…
Двадцять років. Рівно двадцять років я для них «нова людина». Я мовчки відступила і віддала…
Літній вечір дихав приємною прохолодою, Надія Григорівна втомлено опустилася на стілець у кухні своєї київської…
— І тата, Оленко! Не забудь про тата! Його треба годувати строго по годинах. Обов’язково.…
Тетяна провідувала дідуся не так часто, як хотілося б. Дарма що Кирилу Володимировичу вже стукнуло…
Знову їй наснився той прекрасний сон. Вона — молода, вродлива модель — дефілює подіумом. Ритмічна,…