Моя мама влаштувала до нас на роботу сина своєї подруги, спілкувалися вони багато років тільки телефоном і дуже рідко

Моя мама влаштувала до нас на роботу сина своєї подруги. Спілкувалися вони багато років тільки телефоном і дуже рідко, тому з цим хлопцем ми ніколи не бачилися доти, доки він не прийшов до нас працювати.

Хлопець виявився симпатичний, товариський, але, водночас, дещо занудний і великої думки про себе. Має мрію — скоріше стати начальником. Він намагається якнайшвидше опанувати нову роботу і пристає до всіх співробітників з питаннями, в чому полягають їхні обов’язки, чи не можна йому переглянути документи щодо їхньої роботи в минулому. Поведінка безглузда, і деякі навіть вирішили, що його прислали з якоюсь перевіркою від керівництва.

І ось з ним у мене склалися дивні стосунки. Він почав чіплятися до мене з розмовами. Став напрошуватися на чай кілька разів на день. Почав запрошувати ходити разом обідати в кафе по сусідству. Вітав із квітами з днем народження мене та маму. Може пригостити якимись ласощами. Може в спілкуванні нібито випадково схопити за руку і притиснути її до столу.

Одного разу, допомагаючи мені нести вантаж з одного поверху на інший, ухитрився обмацати талію руками, нібито з метою взяти в мене з рук і допомогти нести кілька дрібних предметів. Годинами скаржиться мені на своїх родичів та розмовляє про книги. Заважає мені працювати і дратує мене своїми нудними монологами.

Його поведінка здавалася мені схожою на флірт. Але в той же час він не запрошує мене на побачення, не зробив спроби заплатити за мене в кафе на обіді. Хапання за руки і талію, все ж таки, може бути випадковим. Хто його знає? Крім того, він, я знаю, має дівчину, з якою він зустрічається вже кілька років. Про неї він мовчить, може, не знає, що я знаю.

У мене є ще одна версія, що він хоче за мій рахунок закріпитися в колективі і показати керівництву, що він мій друг. Насправді у мене жодних зв’язків на роботі немає, і моя мама — рядовий працівник. Але безпосередньо наше з цим хлопцем керівництво ставиться до мене добре, і я, теоретично, маю можливість когось похвалити або посварити під керівництвом, тим самим вплинувши на думку про людину.

Чи не може хороше ставлення цього хлопця бути з корисливих спонукань? Чи він просто бабій, що поклав на мене око? Чи це він так намагається дружити, коли наші мами — подруги? Чи може взагалі хлопець просто хотіти дружити з дівчиною, з якою щойно познайомився?

Я, начебто, і вірю у дружбу між чоловіком та жінкою, але ми не школярі. Може, я не маю рації, але мені здається, що дорослий чоловік виявляє інтерес до дівчини тільки, якщо вона йому подобається. Ну чи з корисливою метою. Втрачаюсь у здогадах. А тим часом хлопець, незважаючи на свій стиль спілкування, симпатичний. Відчуваю, що він починає мені потихеньку подобатися. Не знаю, як поводитися далі.