Побралися нещодавно. Свекруха наш шлюб підтримувала, загалом по-доброму до мене ставиться. Але днями почалися зауваження щодо побутової частини. До цього вона, мабуть, теж була чимось незадоволена, але не хотіла з самого початку мене в незручне становище ставити і терпіла. А зараз я вже трохи освоїтися мала, тому почала говорити.
Коли приходимо до них, я помагаю на кухні. Свекруха мені каже, що краплі падають на підлогу з моїх рук, підлога зіпсується. Тому, що посуд, перш ніж поставити, на рушник (на якому він підсихає), прямо в процесі миття треба протирати. Але вода ж біжить, поки я це робитиму, про що я і сказала їй. Вона сказала нічого, хай біжить.
Потім я відкрила холодильник – мені зробили зауваження, щоб довго відкритим не залишала. Коли забуваю, де щось лежить, мені кажуть, що я вже маю сама знати все. Я відчуваю постійну напругу.
Ще приклад, коли я пересипала рис, пакет від рису залишився на столі. Але я пересипала з однієї чашки до іншої, рахувала кількість склянок. У цей час мені вже зауважують, що пакет від рису я не викинула. Я пакет викинула, але зрештою виявилося, що рису багато, і довелося брати новий пакет.
Я й сама знаю, що господиня з мене не дуже, мені інші жінки теж робили раніше зауваження, наприклад, свекруха моєї сестри. Але з іншого боку, мені здається, що деякі люди просто ускладнюють собі та іншим життя, звертаючи увагу на такі дрібниці.
Як порозумітися зі свекрухою і при цьому не бути у вічній напрузі від кожного кроку?
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…