Моя рідна сестра, яка мешкає в тому місті, де він, повідомила, що він одружений і що у нього є двоє дітей, я була в шоці, не могла повірити, не вірила своїй рідній сестрі

Ми познайомилися з ним випадково через інтернет, я про нього нічого не знала, як і він про мене. Чому не знаю, але коли він запропонував зустрітись, я погодилася відразу.

Він закохався в мене з першого погляду (це він потім мені сам сказав). Виявилося, він живе в іншому місті, приїхав до нашого міста по роботі у відрядження.

Чомусь ми не питали одне одного про наших рідних, бо нам було приємніше говорити тільки про нас. Він говорив, що не зможе жити без мене, неспроможний без мене взагалі.

Я вірила йому, бо це була правда. Так ми зустрілися з ним лише три рази під час його відрядження до нашого міста, потім він поїхав. До речі, в тому місті, де він мешкає, я народилася, дитинство провела там.

Ми з ним спілкувалися щодня, вдень і вночі він мені дзвонив і писав, я любила його з кожним днем все сильніше і сильніше. Ми любили так сильно одне одного – більше за життя.

Потім трапилося те, що я не могла перенести: мені повідомили, тобто моя рідна сестра, яка мешкає в тому місті, де він, повідомила, що він одружений і що у нього є двоє дітей. Я була в шоці, не могла повірити, не вірила своїй рідній сестрі.

Думала, що вона обманює мене, але виявилося, що все, що вона мені сказала, було правдою. Знаєте, що найбільш боляче? Це те, що він це заперечував, але потім все ж таки визнав і сказав, що не живе зі своєю дружиною, але дітей бачить час від часу. Я любила його і не могла цього винести.

Потім я сказала, що не можу так, щоб він більше не дзвонив мені. Він дзвонити не переставав, і я змінила свій номер.

Як не знаю, але після двох місяців тихого, але жахливого життя без нього він знайшов мій номер і зателефонував. Сказав, що не може жити без мене.

Я плакала, мені було боляче, серце боліло від його слів, але я хотіла його просто обійняти, хоч би обійняти. Але не могла, бо знала, що це буде неправильно.

Він мені знову дзвонив, писав, казав, що хоче на мені одружитися, а я не могла, бо в нас у сім’ї так не заведено. Я знала, що якщо я буду з ним, я ніколи не побачу своєї сім’ї, його дружина буде проклинати мене.

Я відмовлялася. Він казав мені, щоб я народила йому дочку, він завжди хотів дівчинку, схожу на мене, хотів жити зі мною, хотів, щоб ми одружилися. Потім я поїхала до його міста з подругами у відпустку.

Я з ним тоді зустрілася – і це було незабутньо. Коли відпустка закінчилася, і я приїхала до свого міста, ми спілкувалися телефоном, писали повідомлення, кохали одне одного.

Потім написала його дружина. За законом вони були одружені, але не жили разом уже 2 роки. Вона написала мені такі слова, що я не знала, що їй відповісти.

Просто відповіла: скажи чоловікові, щоб не дзвонив мені сам, дайте мені всі спокій.
Вона сказала, що вони все ще живуть разом, що він від них нікуди не йшов, що він буде з ними завжди, а зі мною він просто розважається.

Отак я зрозуміла, що вона боїться втратити його назавжди. Я зрозуміла, що я роблю велику помилку і що я повинна негайно перестати спілкуватися з ним.

Звичайно, я все сказала йому, але він не міг і не хотів, щоб я залишала його, але інакше я не могла і залишила. Зараз ми не спілкуємося, але він мені дзвонить, просить, щоб я була з ним, щоб я вийшла за нього за чоловіка, щоб народила йому дочку.

Я всього цього сама дуже хочу, але я боюся Бога і не можу, щоб його діти росли без батька. Він недавно написав мені, що любить мене і запитав, чи я його люблю.

Я вперше в житті відповіла «ні» і тоді він спитав, як йому повернути моє кохання. У мене ледве серце не вискочило з грудей, я хотіла написати йому, що я його люблю більше за життя, але не могла, тому що думала про його дітей.

Мені погано, дуже погано, я хочу, щоб він мене забув, а я сама якось проживу без нього. Все-таки він має дітей, він повинен про них думати в першу чергу.

You cannot copy content of this page