xr:d:DAD-OgJlMQo:2424,j:6403416911275535795,t:24040717
Я заміжня вже два роки. У чоловіка це вже другий шлюб.
Мої батьки були проти такого заміжжя, а мама сказала, що розлучений чоловік ненадійний. Вона вважає, що з гарним чоловіком жодна жінка не розлучиться, тим більше, якщо в сім’ї є дитина.
Мені було 29 років і я не хотіла чекати ще когось, чоловік мені подобався, та й зараз я не шкодую, що вийшла за нього. У нас все було нормально, поки тиждень тому чоловік не привітав колишню дружину із Днем народження, замовивши їй букет квітів із доставкою.
Він сам мені про це сказала. Я вдала, що нічого не сталося, але образа не давала спокою.
Я не витримала і розповіла сестрі, а та розповіла мамі. Мама одразу ж зателефонувала зі словами: “я ж говорила!”.
Я не знаю, як ставитись до вчинку чоловіка. Може, він її досі кохає?
Чоловік сказав, що вони просто розлучилися друзями, вона мати його сина, якому цей жест теж послужить з метою виховання. Що мені робити?
Забути цей вчинок чи розлучитись, поки немає дітей? Адже квіти це досить романтичний подарунок. Наприклад, моїй мамі на День народження він не дарує квіти.
— Мамо, заспокойся, будь ласка, не нервуй. Просто поясни, що трапилося, — Поліна мимоволі потерла…
— Женю, а чого ви весь шашлик дочиста змели? Могли б хоч жменьку для жінки,…
— Та облиш, Аню, тобі що, шкода? Просто в Антохи зараз складний період... — А…
Той вечір починався як завжди: чотирирічний Михайлик уже солодко сопів у своєму ліжечку, на кухні…
Той суботній ранок починався у мене за звичним, роками відпрацьованим сценарієм: на плиті тихенько пихтів…
— Лідочко, глянь, будь ласка, чи є ще хтось у коридорі? Хотіла сьогодні раніше піти.…