Мої батьки — віруючі та вважали, що дітей має бути стільки, скільки Бог дає, ну і він дав сімох, я була четвертою, ми жили у селі, тож не скажу, що голодували, але для цього працювали без вихідних, і город великий, і птахb, дві корови, щоб усім вистачило їжі

Я з багатодітної сім’ї і тому не маю дітей. Заміж я вийшла пізно, все шукала людину, якій теж не потрібні діти. Моє злиденне дитинство зробило щеплення назавжди від материнського інстинкту.

Мої батьки — віруючі та вважали, що дітей має бути стільки, скільки Бог дає. Ну і він дав сімох, я була четвертою.

Ми жили у селі, тож не скажу, що голодували, але для цього працювали без вихідних. І город великий, і птахb, дві корови, щоб усім вистачило їжі.

Але у що ми були одягнені, навіть згадувати не хочеться. Досі не можу забути, як мені на випускний вечір не було в чому йти.

Подругам батьки купили або пошили нові сукні, а в мене навіть пристойної старої не знайшлося. Сусідка дала своє, яке було трохи завелике, тому що вона була старша за мене, але я була рада і цьому.

Після цього я дала собі слово вивчитися, щоб добре заробляти і ніколи не мати дітей, а жити собі. Коли навчалася у технікумі, то половину стипендії віддавала батькам. Відмовляла собі у всьому.

Але я досягла свого. На сьогоднішній день у мене дві вищі освіти, робота в дуже престижній компанії, я багато подорожую. Веду здоровий спосіб життя, регулярно відвідую косметолога та тренажерний зал. Живу, бо так мріяла у дитинстві.

Відсутність своїх дітей мені компенсують племінники, яких у мене вже шестеро. Коли мені хочеться з ними поспілкуватися, я їду на тиждень до них у гості, і мені цього цілком вистачає.

Допомагаю своїм братам та сестрам матеріально, купую багато речей для їхніх дітей. Родичі «мою поведінку» не схвалюють, кажуть, що хоч одна дитина має бути.

А я не можу зрозуміти, хто кому винен. Наша сім’я і так перевиконала план у цьому, а я хочу жити саме так і про старість не думаю.

Не всім батькам на старості діти стали опорою, швидше навпаки. То чи варто було присвятити своє життя дітям, чи жити тільки для них?

You cannot copy content of this page