Ми в свою кімнату купили шафу-купе, на що свекруха бурхливо відреагувала, сказавши що та шафа була ще в пристойному стані. Але нам для сім’ї потрібна була шафа більше, та й хотілося, щоб у кімнаті стояли сучасні меблі

У нас із чоловіком перед весіллям такої проблеми, як житло, не виникало. У моїх батьків я єдина дочка, але двокімнатна квартира, у його батьків квартира більша, його старший брат вже давно живе за кордоном і це житло йому просто не треба, от і вибрали цей варіант.

У чоловіка ще є дідусь, якому вже 85 років і ми хотіли, щоб батьки взяли дідуся до себе, а ми житимемо в його квартирі, але він відмовився. Мені було незрозуміло чому, трохи прикро, але не силою його перевозити.

Незабаром, коли в нас уже з’явився син, я зрозуміла, чому дідусь чоловіка не захотів жити з моєю свекрухою, йому вона була невісткою. З самого початку, свекруха намагалася в усьому нас повчати і контролювати, чоловік часто сварився з нею, вона ж вирішила, що це я його налаштовую проти неї, і стала чіплятися до мене з цього приводу.

З самого початку ми в свою кімнату купили шафу-купе, на що свекруха бурхливо відреагувала, сказавши що та шафа була ще в пристойному стані. Але нам для сім’ї потрібна була шафа більше, та й хотілося, щоб у кімнаті стояли сучасні меблі.

Ще я не раз помічала, що свекруха за моєї відсутності проводить перевірку в цій шафі, що сильно дратувало, але сказати їй про це я ніяк не наважувалася, поки чоловік сам її не побачив у нашій кімнаті. Вони тоді сильно посварилися, і свекруха сказала, щоб ми зібрали свої речі і цього ж дня звільнили кімнату, незважаючи на те, що у нас маленька дитина.

Нам дав притулок дідусь. Я хотіла їхати до своїх батьків, але чоловік сказав, що ні з чиїми батьками ми більше не житимемо, а якщо треба, знімемо квартиру.

Я боялася, що з дідусем через його вік, буде складно вжитися, що йому заважатиме маленька дитина, але він виявився дуже інтелігентною людиною, ми з ним відразу порозумілися, я можу без проблем залишити дитину з ним (сину вже півроку) і збігати до магазину або приготувати обід.

Ніколи не думала, що в цьому будинку мені буде так комфортно, і що з людьми похилого віку зовсім не складно жити мирно і дружно. Нещодавно довідалися, що дідусь уже кілька років поспіль просив батьків чоловіка, щоби зробили у нього ремонт, але ті ніяк не знаходили час.

Йому дуже хотілося пожити хоч трохи у затишній відремонтованій квартирі. Зараз ми робимо в квартирі ремонт, потім підберемо нові меблі — хочеться хоч чимось відплатити за його допомогу та доброту.

You cannot copy content of this page